UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15741
Скачало502
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

у криком журавлів (“геран”), тобто

Мегарове народження пов’язане з водним хаосом і Мегар ( = Макара?) може

бути співставлений з Хіраньягарбхою (“золоте яйце”)–Праджапаті, іменем

якого називають праотців людства індуси.

 

Можливо, згодом на давньо-європейській основі відбулося

народно-етимологічне осмислення імені “Трипет” через наявність у ньому

того ж компоненту, що й у теонімі “Праджапаті” (pet- // pati- “володар,

пастух, батько”). Перший компонент імені — “Три-“ — слід, як на нас,

півставляти зі східно-романським (давньо-балканським) “дрегайка” –

прекрасні дівчата, святі, прикрашені квітами, котрі на день святого

Івана (“синзієне” – “святоіванці”), танцюючи, обходять поля,

“забезпечуючи” цим самим урожай. Декілька дівчат зодягнені у чоловічий

одяг, демонструючи схожий танок (у слов’ян цей обряд відомий у стосунку

до святої Трійці як “русальний”; у румун, навпаки, на Трійцю чоловіки

переодягаються у жіночий одяг і демонструють войовничість, т.зв.

“келушари”).

 

“Трипет”, отже, є означенням провідника сонму “дрегайок” –

східнобалканських міфічних істот (“амазонок”), відповідальних за

аграрний культ. Цього Трипета ми ототожнюємо саме з українським

фольклорним Дунайчиком, який “танок водив” і від небезпеки бути ним

поміченою і “взятою у танець” застерігає мати дочку (пор.: Агамемнон

попереджає Клітемнестру про те, що їй не личить перебувати у “натовпі

воїнів", Евріпід, “Іфігенія в Авліді”, 35, cf. 1030, 1546; Іолай у

“Гераклідах” говорить, що “не можна дівиць пускати у натовп і саджати

бояться навіть біля вівтаря”, 43 – 44). У слов’ян фольклор фіксує

передання про красивого юнака Змія, який виглядає "красних дівчат" і

якщо зачарує якусь, то та невиліковна навіки і від цього кохання

народжується особлива людина, яку серби називають "Змій Вогняний Вовк".

 

У греків бог Плутос, який у Арістофановому “Багатстві” оточений натовпом

– охлосом колись чесних і бідних, у своїй іпостасі Аїда – Плутона

викрадає Персефону під час її танців з подружками. Плутос як син Деметри

і Ясіона є братом Персефони, що є свідченням того, що у архаїчні часи

всі дівчата до заміжжя користувалися повною сексуальною свободою і жили

разом з юнаками у “загальному домі”. Міфологічними “двійниками” юнаків і

дівчат “загального дому” були войовничі гандхарви і апсари, що

віддаються любовним утіхам, співам, танцям у небесному “домі зібрання”,

як, наприклад, Сабха бога Індри. Греки називали таких дівчат “гетерами”

– “ровесницями”, “товаришками”, а семіти – “кудесами” від іврит.

“кедеша”, аккад. “кадішту” – “виокремленими, освяченими”. Намагання

героїв індійського епосу “Махабхарата” Кауравів насильно привести у “дім

зібрання” (”сабху”) спільну супругу Пандавів Драупаді та насильно

роздягти її, в той час як за “одвічним законом” заміжнім жінкам

перебувати у сабхі заборонено, призводить до війни між Пандавами і

КауравамиПавсаній у «Описі Еллади» зазначає, що саме «... Діоніса

називають «Мельпоменом» (ведучим хороводи) в тому сенсі, в якому

Аполлона називають «Музагетом» (Керівником муз)».

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ