UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15834
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ссірійці називали

Гімірі, а вірмени — Гамірк. Їх взяв під покровительство мідійський цар

Аліат (Геродот, І,73,74). За мирним договором (28 травня 585 р. до н.е.)

скіфські землі на схід від р. Галіс перейшли мідянам (Геродот, І,72) і

скіфи на чолі зі Спаргапіфом змушені були повернутися в Північне

Причорномор'я, де прийняли собі імя "царських скіфів" (і в 514 р. до

н.е. виграти війну з Дарієм), а кіммерійці — на Балканський півострів,

будучи пізніше вигнані Аліатом (Геродот, І,16).

 

Вірогідно, що спільно з анатолійськими племенами якась частина енетів

рушила не на північний захід, у Адріатику та Нижню Саксонію (а звідти —

на схід, асимілювавши пшеворську культуру), а на північний схід, у

Північне Причорномор'я, де й стали предками наступних кіммерійців. Адже

Тіт Лівій (І 1:1–3) згадав про розкол у общині венетів Пафлагонії. Наші

венети причорноморських степів України — це т.зв. скіфи-“георгої”

(ст.-грец. “землероби”?) (Геродот, ІV, 18, 53), що, як довів В.І. Абаєв,

є зіпсутою греками назвою мешканців даної місцевості, які самі себе

називали gauvarg? – “розводячі худобу” або “шануючі худобу”, тобто

етнонім не містить жодної вказівки на землеробство, а навпаки. Щоправда,

мешкали георгої на Лівобережжі Дніпра на північ від країни “Гілея”

(“Лісиста”). Але вже правобережні елліни Гіпанісу (Бугу) називали

георгоїв борисфенітами – “подніпрянами”. Можливо, що це ім'я означає не

стільки місце замешкання по Дніпру (Борисфену, Бористену), а певну

приналежність скіфів–георгоїв до торговищ на Борисфені, адже Геродот

одразу ж після повідомлення про назву георгоїв борисфенітами зазначає,

що греків Гіпанісу (Побужжя) іменують ольвіополітами, тобто причетними

до полісу Ольвія. Також Х. Коте зіставив сусідніх і споріднених

борисфенітам-георгоям агатірсів із авхатами (aga / aucha + tai) та

скіфами-аротерами (“орачами”?). Начебто останній етнонім (????????) — це

зіпсута греками Північного Причорномор'я назва агатірсів даної

місцевості, та що цілком вірогідно, що у комплекс причин цієї помилки в

історіографії входив побут самих агатірсів, схожий на побут наступних

ногайців–орачів, які, будучи кочівниками, зоравши поля і засіявши злаки,

відкочовували слідом за худобою, щоб повернуися назад, коли зійде

урожай. На думку Х. Коте, етнонім агатірси означає “великі вовкодави”,

хоча можливе й тлумачення О.М. Трубачова як “прагнучі яскравого

(металу); жадаючі золота” (маючи на увазі священні золоті генеалогічні

реліквії, про що оповідав Геродот у генеалогічній легенді скіфів).

 

На нашу думку, можна припустити й наступні тлумачення: 1) від урумського

(діал. грецьк. Пн. Причорномор’я) “ягъя” – “берег”, тобто агатірси –

жителі побережжя Тіраса (Дністра); 2) дв.-верх.-нім. iga “тис” , тобто

жителі басейну рік Тиса та Тірас; 3) санскр. aga – “нерухомі”, тобто

“осілі на берегах Тіраса”. Компонент “ага-“ ми зустрічаємо у назві

Дністра “Агалінг” у Пентінгерових таблицях, але пояснюємо його на основі

старо-грецької мови: ????? “вождь” + ???? (lynx) “рись” або ?????

“вербова віть” (Агіолігос, ????????? = “Святовіт”?).

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] 28 [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ