UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15847
Скачало505
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

(Агіолігос, ????????? = “Святовіт”?).

 

У зв'язку з останнім цікавим для нас є свідчення Ібн-Фадлана: “… І від

краю нігтів декого із русів до шиї є зібрання дерев, зображень і тому

подібне”, тобто мова йде про татуювання на тілі. Це спонукає згадати

свідчення Геродота, що агатірси люблять наносити на тіло густе

татуювання, і що саме татуювання, його густота та щільність малюнку

говорять про знатність, священність. Крім того, агатірси фарбували

(picti) у синій (??????) колір волосся, що, можливо, є спадком

праіндоєвропейської давнини (і.-є. *?oer “темний колір” > перс. xval (

< *suer-d- “кіптява”), согд. хwrn- “колір”, “барва” , дв.-інд. varna

“колір” (> “каста, ранг”), авест. ?ar?nah “фарн”, осетин.дігор. xo?run

“розфарбовувати”, xo?raen “колір”, дв.-іран. *hv?ra; латин.

sord?s“бруд”; гот. swarts “чорний колір”, дв.-англ. sweart,

дв.-верх.-нім. swarz , нім. schwarz “чорний”; дв.-ірланд. sorb

“бруд”, а також: і.-є. *mel- : ст.-грец. ????? , латськ. melns

“чорний”, литов. melsvas “синюватий”, латин. mulleus “червонуватий”;

герм. *m?l-a-n “пляма, знак, прикмета”: гот. m?la “знаки”, дв.-ісл.

m?l “прикмета”, дв.-англ.mael, дв.-сакс., дв.-верх.-нім. m?l “крапка,

пляма” ~індуїстське “тілак”), адже у індоаріїв синій колір зберігся на

означення варни шудр , до якої в давнину входили всі землероби (пор.:

брахмани - білий, кшатрії – червоний, вайші – жовтий). “Артхашастра”

засвідчила також традицію, за якою необроблені або закинуті землі

заселялися спершу землеробами – шудрами (s?drakarsaka, де karsaka –

“землероб”). Це не дивно, адже в умовах колонізації на новому місці слід

було спільно будувати укріплене поселення, освоювати земельні угіддя,

налагоджувати стосунки з тубільцями тощо. Це призводило до витіснення на

другий план станових норм, відокремленості, що існували на батьківщині

між різними родами та професіями. Тому не дивно, що пізніші прибульці з

арійського світу на нові землі, виявивши таке неприпустиме змішання у

нормальних умовах, цуралися першопроходців, оголошували їх

“недоторканими”, а себе — "благородними" (в індоіран arya, а їх земля —

Airyanam; ірланд. aire "вождь", "знать", boaire — "власник великої

рогатої худоби", airig "вільні, котрі мають право обирати князя", Eire —

"країна благородних"; хетт. ara — "вільний"; дв.-сканд. arjoster,

дв.-сакс. ir — "знать", дв.-сакс. Irminsul — "дерево-ідол

родоначальника саксів Ірміна", irmintheod — "людство" < "арійський

народ"; ст.-грец. aristos — "кращий", звідки "аристократія" — "влада

кращих"). Не дивно, що Ашвіни як покровителі переселенців та

мандрівників розглядаються "Махабхаратою" як шудри серед богів (Марути —

як вайші, Адіті — як кшатрії, Ангіраси — як брахмани).

 

Єдиний порятунок "недоторканих" останніх був у новому переселенні у

нові, неосвоєні землі. Цілком можливо, що такі “сині”-агатірси (аротери)

після Троянської війни перейшли з Анатолії на Балкани, освоюючи нові

шляхи: нім. Bahn “шлях, дорога”, укр. багно “болото, топь” < “торфяне

болото” < “місцевість, звільнена від рослинності та дерев внаслідок

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] 29 [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ