UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15824
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ід рослинності та дерев внаслідок

розкладеного багаття”, дв.-ісланд. sorb/sorp “бруд” > сорби, серби

“першопроходці; колоністи” (пор.: “… з англ. man “чоловік” можна

співставити також црк.-слов. тимено “рідка грязюка” (рус. тина) , грец.

?????? “земля” (пор.: дв. – інд. pu-man “людина”, латин. puer, pubes),

чеськ. kmnem “плем'я, стовбур роду”, пор.: ірланд. cnaim “нога, ляжка»,

лтськ. nams “дім” (букв. “те, що опалюється”, типологічно пор. дв.-рус.

племя, але пламя), латин. mensis, англ. moon (типологічно пор. латин.

luna < lux), ірланд. men “пилюка”, mionn “клятва”, бретон. mon “навоз” <

“вогонь”, укр. мну, словен. monem “терти”, ірланд. men “мука”, дв.-інд.

carmamna “дубильник, кожум'яка”, прус. mynix “дубильник”…”; а також:

латин. via «шлях, дорога», дв.-інд. v?ti “переслідує”, дв.-англ. w??an

“бродить”, w?dl “бідний” та дв.-англ. widl “бруд”, дв.-верх.-нім.

widillo “немічний; слабкий”, ірланд. fiothal “карлик”, дв. – інд. vetala

“демон”, “житель кладовищ”, латин. vatius “кривий”, дв.-верх.-нім. wadal

“те, що хвилюється”, “непостійний”, сер.-верх.-нім. wadel, wedel

«хвилювання», wadalari “волоцюга”, дв.-інд. daridra- “волоцюга” >

“бідний”; чеськ. chudy “бідний”, укр. худий < дв.-інд. ksud “порушувати

(норми соціуму), бити, ламати (соціальні установи), rsudra “маленький”,

санскр. c?dra “шудра, людина з найнижчої касти, створена з пилюки (!)

стоп Пуруші”).

 

Тут явно напрошується зауваження О.М. Трубачова, що прабатьківщина

слов'ян на Середньому Дунаї пов'язана з "болотом" (озеро Балатон і місто

Блатьнъ градъ біля Малого Балатона, а також пор. слов. "болото" з

фракійською глосою pala "болото, трясовина", латин. palus "озеро"; сам

топонім Паннонія теж трактується як "болотяна": фрак. pani, прус.

pannean "болото", гот. fan "намул"), над чим, на нашу думку, і іронізує

(!) Іордан: "У них болота і ліси замість міст". Окрім того, власне

незрозумілого походження давньо-грецьке "варвар" (barbaros) може мати

задовільне пояснення саме як жителя Іллірії: іллір. barbis "болото" (у

топонімі Metubarbis "Міжболоття"), якому тотожні санскр. barburam

"вода", грец. borboros "слиз", албан. berrak "болотистий грунт".

 

Підтверджують даний факт виходу протослов’ян “з півдня” (за літописною

традицією, з берегів Дунаю) і виявлені В.В. Івановим вищезгадані

зв'язки слов'янських мов із давніми анатолійськими та палеобалканськими

мовами, що дозволяє говорити про початкове південніше місцезародження

слов'янської мови (та етносу) у системі індоєвропейських мов. Можливо,

що енети(-генети) представляли собою етнос, споріднений із

хетто-лувійською спільнотою (за деякими версіями, "сатемних

ієрогліфічних хеттів", на відміну від "кентумних клинописних хеттів") та

прототохарами, та, вірогідно, навіть були діалектно-етнічною групою

останніх (вже до середини ІІІ тис. до н.е. стосуються окремі ізоглоси,

що об'єднюють праслов'янський діалект індо-європейської мови з північно-

або східно анатолійським (хеттським), з одного боку, і балто-словянський

як групу діалектів з південно- або західно- анатолійським (лувійським),

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] 30 [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ