UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15832
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

іммерійці "втікали від скіфів", власне породжені спекуляціями наступних

поколінь істориків).

 

До анатолійської Місії (Mysia) як складова частина входила й область

Трої – Троада та плем’я іллірійців — дардани (вождем яких під Троєю

був Акамант, син енетського правителя Антенора). Пізніші історики

фіксують дардан на Балканах (від Адріатики до Дунаю) поряд з іншими

іллірійськими племенами як от істри, яподи, лібурни, далмати, пірусти,

бревки. Деякі з племен іллірійців — япіги, мессапи — населяли

Апеннінський п-ів. Мовними нащадками іллірійців вважаються албанці.

Відповідно іллірійську, фракійську та дакську мови відносять до

палеобалканських мов. М. Грушевський зазначав: “…Як би живі були мови

тракийської групи, може б ми побачили, що вони були переходним огнивом

між групою слов'янською, грецькою й іранською”. Наприклад, станом на ІІ

тис. до н.е. фракійці в Європі саме розселені були наступним чином: на

півночі та сході Балкан — фракійці та даки, у Македонії мешкали

македонці, фрігійці та протовірмени, на півдні Балкан — пеласги, на

заході і північному заході (Албанія та Епір) — іллірійці та мессапи, а

ось на південь від Македонії та острови — "піратські" грецькі племена.

Племена останніх (іонійці та еолійці) конкурували з фракійськими

(пелазги, карійці, фрігійці та дарданці) щодо освоєння земель в Західній

Малій Азії.

 

Крім того, дивним чином слов'янський теонім Сварога, який є богом

ковальства (ототожнюється літописцем із Гефестом), виявляється тотожним

не тільки санскритському svarha "небо", але й фракійсько-фрагійському

лексичному колові: "... surgastoy - родов.відм. однини теоніма, пор.

фрак. Surgasteus, віфін. Zeus Syrgastes. Даний теонім, очевидно,

запозичений в лід(ійському). Srkastus ... surgasto — співвідноситься із

незасвідченим дієсловом surgadyo і походить далі з і.-є. suergh-

"піклуватися"...". Але він також означає "хвилюватися, переживати, бути

хворим", що зближує його з вищезгаданим пра-нах.-дагест. sw?rHo

“старий”. А отже, Сварог — це "старий бог", deus otius, "бог, який

віддалився", аналог оскоплених Урана чи Кроноса, (і міг бути запозиченим

саме з однієї з алародійних мов, до яких належать сх.-півн.-кавказькі,

хурритська, урартська та етивська), для праслов'ян — Сварог лишень

батько Сонця-царя Дажьбога. У кіммерійсько-анатолійських переданнях

останній міг бути лише казковим богатирем, а з частиною кіммерійців, які

прийняли участь у формуванні кельтського гальштату, трансформувався у

бога-героя Дагду, у германському середовищі — в тотемічний персонаж

(дв.-верх.-нім. *daho > латин. taxo, -nis "борсук" ~ латин. taxus "тис

(тисове дерево як Іггдрасіль-кінь бога Одіна)"), у скіфському середовищі

— в бога коней Тагімасада (тут наявний іранський компонент "-мазда", як

от у теонімі Ахура-Мазда ~ дв.-інд. adhi-deva "вищий бог", adhica

"верховний володар", епітет Шіви з тризубцем-"шріватса", "знаком

тільця", з яким, до речі, зображався й верховний бог ассірійців Мардук),

ототожненого Геродотом з еллінським Посейдоном. Останній є, в дійсності

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] 32 [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ