UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15838
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а Вантіт була приєднана до Русі.

Вона розташовувалася у ті часи на берегах Оки і у верхів'ях Дону …

ванів потіснили на північ в епоху великого переселення народів… Адже

власне в'ятичі “сиділи” на Оці і верхньому Доні … Вани – це “вентичі”,

венети, венеди і, зрештою, в'ятичі – так це ім'я змінювалося за віки”.

 

Отже, відбулося перенесення уявлень про короля доби переселень народів

Європи (Venceslas), внаслідок чого у “Літописі Руськім” постала легенда

про відселення в’ятичів (venti?i, v?nti?i) “від ляхів” на чолі з

вождем Вятком (Ventko), котрий, отже, виводив свій рід від енетських

королів і носив той же титул “венетський” (“венети” — “піддані венета”,

тобто короля, де в титулі “венет” вбачаємо і корінь u?-: “вождь, вести,

воєвода”). Аналогічно, вважає О. Трубачов, ім’я готського короля

Вінітарія — Vinitharius — є саме прізвиськом, епітетом. Йордан сам

зазначає, що це слово означає “переможець венетів” (“Діяння готів”, XIV,

79), де правильно відображається догерманське *uenetes готським

*winith-, а другий компонент імені arjan означає “орати” (пор. з

літописним: “Романе, Романе, худим живеши, литвою ореши”). А сам

Вінітарій, проте, мав справу не з венетами, а з антами ІV ст., а з

венетами (венедами) сусідував у низинах Вісли.

 

Сам етнонім енети (генети, венети) міг походити від

північноанатолійського слова, як аналогічно походить іншомовне слово у

старогрецькій мові — ????? “блиск, краса, слава”, “волога”, відоме

також латинянам як h?nos “честь, почесть”, “достойність” (потрапивши від

етрусків), а саме — з хаттскої (до-індоєвропейської, протоабхазької)

мови Анатолії: hun- “великий”.

 

З причини того, що на ранній стадії розвитку для всіх мов характерне

значне нерозчленування понять, В.П. Кобичев, вказуючи на

нерозчленованість у старогрецькій мові понять “мова” і “народ”, виявляє

таку ж нерозчленованість у слов'янській лексемі “слово”: “…Дійсно, у

сербохорватській мові слово поряд з іншими має значення “річ, буква”

(пор.: гот. mathl "місце зібрання" > "ринок" > mathlein "річ", "мова" >

mathlajan "говорити" ~ укр. "мотлох", "мотлошити" ("перебирати" >

"пербирати чиїсь якості, обговорювати когось, щось" > "говорити",

"базікати"); грец. homilia "зібрання віруючих" > "промова єпископа", —

О.Г.), а дієслово словити – “носитися слухові”. У чеській мові похідні

від лексеми слово дієслова sluti, slovu, sluyu рівнозначні нашим

дієсловам “слити, називатися, бути відомим”. У словнику російської мови

С.І. Ожегова слово пояснено як “речь, способность говорить…” … Додавши

до основи слов суфікс прикметника ен або енин , у повній відповідності

із граматикою слов'янських мов отримуємо словен (пізніше словенин,

словянин) – дослівно “мовлячий, розуміючий (дану мову)”.

 

У зв'язку з цим північноанатолійське “генети”- “слав’яни” (пор.:

дв.-інд. sravah “слово” і ?ravas “слава”) теж виявляє аналогічну

нерозчленованість: хатт. hu- “говорити” (пор.: заг.-єніс. qaeG “слово” >

кет. qa', заг.-тібето-бірм. ка- “слово”, “річ”, шумер. ка “рот”,

“слово”), що запозичене семітами (дв.-євр. gao "ревіти, вити",

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] 35 [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ