UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15850
Скачало506
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

a; Я.

Розвадовський виводить першопочаткову формуорму *dhueina). Відповідно

Дунай пов’язується із балтійським культом *Duina як сакральної ріки

(аналог кельтської богині Дану, праматері Племен богині Дану, та

давньо-індійської Дану, матері демонів-данавів та Врітри, вбитого

громовержцем Індрою; до речі, вже у ведичних аріїв слово "дану" носило

реліктовий характер, тобто найбільшого поширення воно здобуло на

прабатьківщині аріїв — в ареалі на північ від Чорного моря). Начебто,

лексема “дунай” зустрічається у слов’янських та балтських мовах не

тільки на означення конкретного гідроніму: литов. dunas “глей”, dunajus,

dunojus “велика вода”, латв. dunuvas “запруджені води ріки”, укр. дунай

“розлив води”, блр. "дунай" — “тимчасова водойма, який утворився після

дощу або розливу ріки”. Але, як на нас, у такому некритичному

співставленні не врахований факт семантичного перенесення “більшого” на

“менше”, що характерне у дитячому світосприйнятті, коли, наприклад,

велика “калабаня” наділяється назвою “море” (тобто “така велика, ледь не

море”).

 

На нашу думку, гідронім слід співставити, на основі гіпотези про

циркумпонтійський до-індоєвропейський субстрат (виявлений, зокрема, у

грецькій мові), з пра-півн.-кавк. *twanHV “самець” > “баран, овен”, від

якого походять: чечен. to “баран” (“самець > “бик” > “баран”), андійське

dan “баран” , абхаз. ate “баран”, баск. idi “бик”, шумер. udu “бик”,

укр. “юдо” (“чудо-юдо”) – “казковий носій блага – води як сперми неба”,

болгар.-серб. “юда” — “войовниця — покровителька отар” (можливо, через

зіткнення субстратного терміну зі схожим за звучанням

праіндоєвропейським: литов. jauda “приманка”, дв.-інд. ud-yodhati

“хвилюється”, болгар. “юдя” – “зваблювати”, латин. iudeo “наказую”,

польск. judzic “рухомий”, литов. judu “рухатися”, дв.-інд. y?dhyate

“боротися”, укр. “під’юджувати”). Болгарська “юда” – істота жорстока

(утворюється з утоплениць), а “віла (самовіла)” – добра, сприятлива. Але

їхні функції тотожні. Остання індоєвропейська пов’язується зі

слов’янським колом поняття “віл” (праслов. volъ, дв.-ісл. boli, англ.

bull, нім. Bulle, грец. bolinthos) – “кастрований телець” > “носій

блага” > “старий верховний бог" (у греків – Уран) на часі домінування у

зодіаці сузір’я Тільця (в 4150 – 1710 рр. до н.е.), якого замінило

сузір’я Овна (1710 р. до н.е. – 20 р. хр.е.). Юда може належати до

оточення субстратного аналога сузір’я Тільця (Юди), який як “Чорний

Телець (Кінь)” (Чорнобог) в праарійській міфологемі бореться з “Білим

Тельцем (Конем)” (Білобогом). Або як у мітраїзмі бог Мітра вбиває

демонічного Бика, з утроби якого народжуються блага природи (пор. із

ведичними першожертвою Пурушею та вбивством Індрою бикоподібного Врітри,

сина богині Дану та її парного чоловіка Мітри-Варуни, з черева якого

виливаються земні води). Також в сенсі генетичного співставлення з

хурритсько-кавказьким богом грози Тешубом грецького міфологічного

персонажа Тезея, вбивці Мінотавра, виявляється мотив "бик — дарування

води" (Мітра — вбивця бика, вмістилища всілякого добра, Мардук — вбивця

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ