UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15751
Скачало502
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

огію Мітри і Гефеста

потребує прояснення. Відомо, що християнські апологети не дуже

розбиралися в язичкицьких ідолослужіннях, але певній традиції тлумачення

їх данину віддавали. Візьмімо розповідь про зруйнування в м. Багаріч

(Багарач, "Кумирні") Григорієм Просвітителем ідола Аравазда-Бела-Зевса:

так, якщо у грецькомовному тексті мова йде про "Гефеста, сина Зевса"

(про ідола Гефеста згадує й літописець Мойсей Хоренський), то у

вірменськомовному його аналогові вже говориться про "Міхра, сина

Аравазда (Арамазда)". Візантійська хроніка Іоанна Малали знає теж

Гефеста, сина Зевса, але давньо-руський літописець (під 1114 р.)

зазначає, що "Феостом, сином Еремії" (Гефест, син Гермеса ?) називали

єгиптяни слов'янського Сварога, батька Сонця-Дажьбога проливає світло

саме першообраз балканського Гермеса, викрадача стада корів Аполлона

(тобто аналог ведичного Врітри, і обидва мають стосунок до потойбічного

світу) і покровителя пастухів (сам він син Зевса, який, як відомо,

перекидався і биком), але він також, як і Гефест, є дарителем певних

речей-інсигній. Аналогічним дарителем, за літописцем, є й слов'янський

Сварог.

 

Думається, що спогад про першожертву-бика зберегли балканські слов'яни

у ритульному персонажі “Герман” (Джерман), аналога румунського

(фракійсько–ілліро–венетського) Калояна. В українців йому відповідає

Коструб, а у росіян – Кострома. У замовляннях розповідається, що він

помер від засухи (жертва богові сонця), а обрядово глиняну ляльку

Германа з чіткими фалічними атрибутами під час ритуалу жінки ховають на

піщаному березі ріки, щоб викликати дощ. Власне індо-європейська назва

"бика" (*gou-: слов. *govъ "бик, корова, говядина", лтськ. guovs

"худоба", вірм. kov "корова", латин. bos, грец. bovs) є запозиченням зі

сх.-пн.-кавказ.: дагест. "гъведе" — "дощ" (~ абхаз.-адиг. bde "вода",

груз. abdera, фріг. bedy). .

 

Власне у цьому субстратному іберо-кавказькому ареалі осідлих аграріїв

Циркумпонтійської зони виявляємо аналог теоніму старого верховного бога

слов’ян, Сварога : пра-нах.-дагест. *sw?rHo “старий” (у

праіндоарійському svarga – це не ім’я божества, а назва неба, можливо

первинно – зодіакального кола).

 

Поряд з до-індоєвропейським походженням гідроніму “Дунай” виявляємо

аналогічне походження інших гідронімів: Тиса ( ? абазин. “тІса”—

“свинець”), Псло (Псьол) ( ? абазин. “псыла» — «масний, жирний»), Сула (

? хатт. “шул” – “достаток”), Сож ( ? хатт. “шаг(х)” – “поганий”),

озеро ( ? абхаз. “аза” – “вологий”; баск. “езе” – “волога”), Буг ( ?

адиг. “бгы” – “течія”), Іква ( ? картв. “ква” – “яруга”) тощо.

 

Можливо, що цього ж походження гідронім “Дніпро” (у балканській традиції

– “Ніпру”, як “Дністер” – “Ністру”), де наявний субстратний компонент d-

( ? баск., абхаз., рутул. d- “показник третьої особи однини” ? англ.

it), а сам гідронім може стосуватися до картв.-баск. napiri “межа,

берег, край”, що підтверджує, на нашу думку, засвідчене греками тубільне

(праслов’янське) найменування ріки як “Бористен” ( ? болгар. діал.,

сербо-хорв. “бразда” – “межа”, “русло”,“канал”, “зрошувальний канал” ~

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ