UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15815
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

да” – “межа”, “русло”,“канал”, “зрошувальний канал” ~

нім. Frche, англ. farrow, кельт.-валл. rhych "борозна", італ. porca

"земля між двома борознами" ~ тохар. proksa "зерно", слов. *proso

"просо"), а “борисфеніти” – “порубіжні” племена (надалі = “гуни”, від

адиг. “гьунэ” — “край, рубіж” = анти/ханти, від санскр. anti "край,

межа", "периферія, околиця"). Можливо, що у праарійських кочових племен

територія довкола Дніпра, порубіжна з осідлими субстратними

до-індоєвропейцями (Трипілля А і В1) у своїй назві містила санскр. k?si

“борозна”, k?sti – “кордон”, “народ, плем’я” (> Рось; пор. з санскр.

sita “борозна”; з борозни народилася красуня Сіта, майбутня жона Рами та

причина війни Рами з володарем Ланки та ракшасів Раваною). В уявленні

тодішніх мешканців, як на наш погляд, власне Бористеном (Дніпром) був

масив води, що включав річку Рось та Дніпро нижче від місця її впадіння,

у той час як частина теперішнього Дніпра на північ, у лісостепу,

сприймалася як “чужа”, інша ріка, що впадає у Бористен (Дніпро).

Найвірогідніше, як на нас, що вона теж називалася Дунай, адже досі у

білоруській Могильовщині та українській Чернігівщині Дніпро у народі

називають Дунаєм, а з експансією слов’ян з півночі на південь у часи

сарматів та гуннів назва Дніпра (у джерелах того часу – Ебро, тобто

констатується член гідроніму “-іпр-/-ібр-”; див.: "... Гідрооснову

розглядуваної назви можна пов’язувати з фракійською глосою ?????? "der

Bock" ... ?????? ?????? ????? "козел, коч", "Bespritzer", "fututor" від

і.-є. *jebhro-s або *eibhro-s ... Досліджувані назви мають єдину вихідну

форму й сягають і.-є. *eibhro-s "пръскач" (Bespritzek)"...")

переосмислилась у контексті з Дунаєм – “Самцем” на основі

індоєвропейської лексемії: *ibris, -us // *ipris, -us (пор.: і.-є.

*iebhros // *eibhros “цап, запліднювач”). Відповідно, на думку С.

Наливайка та О. Стрижака, давньо-арійська назва Дніпра — «Данапутра»

(«Син Дани», тобто бикоподібний демон-асур Врітра), аналогічно до

славнозвісної Брахмапутри. Проте, можливо, це просування праслов’ян на

південь відбулося значно раніше, десь на часі 2500 — 2000 рр. до н.е.,

коли пониззя Дніпра звільнили залишки пратохар (відокремилися від

праіндоєвропейців десь між серединою VII — кінцем V тис. до н.е., після

носіїв анатолійських мов), з якими слов’яни та балти мають найбільш

очевидні спільні лексичні форми як "просо", "ректи", "око", "орати",

"текти", "дочка", "нести", "йти", "зуб", "сто", "п’ять", "три",

"слухати", "знати", "коло", "лосось", "мати", "брат", "місяць",

"молоко", "під", "великий", "ти", "кал", "правий", "лівий", "писати",

суфікси "-ище-", "-ин/-ина", закінчення інфінітиву "-ти", префікс "по-"

тощо.

 

Аналогічно гідронім Дністер пояснюється на субстратній основі: картв.

str – “поспішати”, “бути попереду” (пор.: тюрк. “баран” – “той, хто

попереду”), тобто “швидка річка” (в нього впадають і ріки Бистриця –

Солотвинська і Бистриця – Надвірнянська) тощо.

 

Дунай в українських билинах виступає побратимом Добрині Нікітича у

поїздці до литовського короля, щоб висватати його дочку Апраксу за князя

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ