UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15723
Скачало501
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ого короля, щоб висватати його дочку Апраксу за князя

Володимира (В.Ф. Міллер вважає, що тут мова йде про волинського князя

Володимира Васильовича, у якого був воєвода на ім’я Дунай; М.Г.

Халанський припустив, що Дунай – це маркграф Рюдігер з Бехеларен, що на

Дунаї, сват Аттіли до вдови Зігфріда Крімхільди в “Пісні про Нібелунгів”

та сазі про Тідріка). Розгніваний король ув’язнює героя, але того рятує

Добриня. Це дає підстави співставити билину з мотивом зникнення сонця і

врятуванням його Телепінусом. Своєрідним перехідним варіантом між

Добринею та Телепінусом виступає ісландський герой Тьяльв (в імені

якого, можливо, той же корінь, що в міфонімах Телепінус та Телеф) –

супутник бога-громовержця Тора в країну велетнів. Іноді супутником Тора

виступає Тюр, аналогічний Аресу (Марсу). У “Пісні про Хрюміра” Тюр

згадується як син Хюміра (кіммерійця?) і одночасно під іменем Тьяльві як

син Егіля (пор. з українською фольклорною “Ягілочкою”, “Ягілевою

дочкою”). “Дім Егіла” і “володіння Хюміра” – одне й те ж.

 

Свого часу Дунай таємно кохався з другою дочкою короля – Настасею (або

Мар’єю)–поляницею, перемігши її у поєдинку (варіант: героїня збиває

богатиря з коня і примушує того до шлюбу), яка була викупила героя з рук

катів і відпустила у Київ. Ображена неувагою Дуная під час його другого

приїзду та сватання Апракси, переодягнена Настася переслідує героя та

викликає його на герць під час весілля у Києві. Дунай вбиває стрілою

супротивника. “Розпластавши їй черево”, він дізнається, що вона вагітна

сяючим світлом немовлям (або навіть двома синами – близнюками). Дунай

кидається на свій спис і вмирає поряд з Настасею. З їхньої крові

утворилася велика ріка Дунай.

 

Нещасне дитя стає ізгоєм у людському суспільстві, “проданим у рабство” —

Кощеєм (тюрк. “кощчі” – “раб”), тобто перебуваючим частково у світі

живих, частково – у світі мертвих. Він — Страж (!) межі між світами на

“Калиновому (Каленому) мості”.

 

Деякі дослідники (Б. Рибаков, Д. Балашов) вважають, що билина засвідчила

факт контакту праслов’ян з сарматськими кочівниками-аланами (ясами;

Салтівська культура) в V – VІ ст.

 

У мотиві добування дитини з черева вагітної Дунаєві тотожний

північнокавказький бог полювання та диких звірів Абдал (у цахурів і

даргінців, Авдал – у лакців, Будуали – у аварців), який виймає з утроби

жінки ще ненароджену дитину, щоб зробити її пастухом турів. Генетично

цей персонаж пов’язаний із грузинською богинею полювання золотоволосої

Далі, матір’ю героя Амірані (абхаз. amra, amer "сонце"), який передчасно

народився і дозрівав у шлункові телиці (пор. з аналогічним грецьким

міфом про народження Діоніса). Він рятує від демона–вішапа людей, Сонце

і викрадає небесну діву Камарі. За богоборство Амірані приковують до

скелі у печері Кавказького хребта (греки, до того, як познайомилися з

культом фракійського бога Діоніса, ототожнили Амірані з Прометеєм).

 

Адиги називають бога лісів і полювання Мезітха (де “тха” – “бог” ?

ст.-грец. teos, латин. deus, санскр. dyaus, слов. ДИВЪ “бог”), який

витіснив божество жіночої статі Мезгуаше, що їздить на свині із золотою

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ