UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗолотий рід Алан-Гоа і божественний Гесер-хан (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5927
Скачало494
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

користуються фракійською мовою, та готами (Amm. XXXI, 3,1).

 

Інші ж дослідники настоюють саме на індоєвропейському (а отже, можливо,

й спорідненому готам, приналежних до

ясторфсько-пшеворсько-зарубинецького археологічного комплексу) субстраті

європейських гуннів, відносячи його до сайрімів “Авести” (“Яшт”, ХІІІ,

43; ХХІ, 52; савроматів-сарматів античних джерел), або навіть слов’ян

(І. Білик, Г. Василенко, І. Калинець). Аналогічно виникли “білі гунни”

(ефталіти) від змішання споріднених хуннам етносів (юебань) та

іраномовних саків-хіонітів (hyaona) — мешканців долин Согду та Гіндукуша

(Л. Гумільов, К. Єнокі), котрі переселилися сюди з північного Приаралля

(т.зв. “болотні городища”).

 

За джерелами відомі "кавказькі гунни" (пор. з вірм. hun "брід" та

етнонім "бродники" та євр. "авар" – "переходити, долати переправу"),

котрі служили у перській армії в 60-х роках ІІІ ст., а вірменські

джерела свідчать для 90-х років того ж століття про гуннських та

аланських солдатів. Із сасанідських написів 293 р. з Пайкули відомо про

тюркського хана на Кавказі, а в 363 р., за свідченнями Іовіана,

захищалися кавказькі проходи "від варварів, котрі були невідомі римлянам

та персам", а у складі армії парфянського царя Аршака ІІ (345—368)

боролися з персами алани та гуни. Отже, найманством на Заході та Сході

алано-гуннський конгломерат зумовлював безперечне проникнення певних

міфологем у середовище імперських етносів та їх союзників.

 

Також слід пам’ятати у зв’язку з версією походження монголів від

“золотого роду”, що власне хунни (сюнну) перші з народів Середньої Азії

мали безпосередній контакт з буддизмом та шанували золоту статую Будди

(нею опікувалося хуннське плем’я сюту) – “цзінь жень”, “золотого

чоловіка” – для поклоніння Небові та яку захопили китайці. Ханьський

імператор У-ді (147 – 87 рр. до н.е.) поставив її у палаці Ганьцюань у

якості великого божества, а самого сина князя хуннів – сюту зробив своїм

близьким радником, наказав вигравіювати портрет жінки князя після її

смерті на імператорській гробниці. Він надав титул “золотий рід” (“цзінь

ші”) нащадкам сютуського князя. Всі хуннські шаньюї (імператори) носили

титул “ченлі гуту” – “син Неба”, що схоже з буддиською концепцією про

сина Неба (девапутра), обгрунтованою у буддійському творі “Суварнаправха

сутра”. Титул “син Неба” носили буддійські тохаро-кушанські царі та

правителі Кучі. Поставши зовсім незалежно один від одного, у типологічно

подібних умовах, концепція “сина Неба” (іманентного божества) — “тянь

цзи” — полегшила поширення буддизму.

 

Як відомо, рід Чінгіз-хана називався “золотим”, а його родоначальниця

Алан-Гоа згадується у Рашид-ад-Діна: “... отже, золотий рід повинен був

існувати ще в більш ранню епоху. Є подібність між самим переданням про

народження Будди і давньо-монгольською генеалогічною легендою, наявною у

Рашид-ад-Діна. Якщо виходити з наявності давньої буддійської традиції в

Центральній Азії, що перейшла і до монголів, можна допустити, що при

сакралізації свого ханського роду монголи використали буддійську

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ