UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗолотий рід Алан-Гоа і божественний Гесер-хан (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5935
Скачало494
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

білим хмаровим небом” і сином “Білого бога

Неба” та матері “Лумо – обереги багатства”. Пехара вважається

покровителем тридцяти трьох небес, його шанували уйгури і хоори як

самого “Білого Бога Неба”. Пехара зображали у блакитній мантії, в

супроводі вовків та собак, він — провідник душ у потойбічне царство.

Більш пізніше зображення Пехара з білим левом вказує на його зв’язок з

культом білосніжних гір. Пізніше Пехара почали зображати верхи на

якові, або білому коні. У свиту Пехара входять дружина, чиє ім’я вказує

на зв’язок із зоряним небом, а також планетарне божество Раху.

Подальший мотив долі Пехара в уявленні тібетців теж індоіранського

походження: втікаючи від принца Муругценпо (корейськ. Мірик, кит. Міле,

буддист. Майтрейя), якого підтримує бог багатств Вайшравана – Кубера,

він перекидається на грифа або голуба і його вбиває один із супутників

Вайшравани. Цей мотив співвідносимо з ведичним переказом про те, як

стрілець Крішану, “швидкий думкою”, вистрілив з лука у орла (сокола) ,

який ніс із неба для Індри стебло магічної соми. Але стріла потрапила

тільки в одне махове перо, з якого виросло дерево парна (палаша) або

шальяка. Дана міфологема, як на нас, відобразилася навіть у родовому

гербі Рюриковичів – “Сокіл у піке” (більш відомий як “Тризуб”): одне з

“крил” герба уквітчує рослина чи деревце. У іранській “Авесті” Крішану

згадується як Кересан, вождь, пов’язаний із хаомою (сомою).

 

Сюжетно найближчою паралеллю є авестійська історія стрільця Керсаспи (де

“аспа”– “кінь”), сином Тріти (“Третього”). Він убиває демонічних

Сервару, Гандарву, Снавідку, синів Патани, воїна Арезошману, вовка

Капуд-Пехіно, гігантського птаха Камак. Керсаспу зачаровує діва – пері

Хнантаїті (пор.: Гесера зачаровує його колишня дружина, яка стала

дружиною демона Мези Бумджида, він же монгольський Тумен Джаргалан) і

герой засинає вічним сном на східній окраїні Ірану. Але в день Страшного

Суду повинен прокинутися і вбити демона Ажи-Дахаку, що вирветься з

вериг. За “Бундахішною”, сплячого Саму поранив отруєною стрілою туранець

Ніхаг, тому Сам спить досі, “покритий снігами”, над ним “стоїть небесний

арн”, його оберігають “99999 фраваші праведних”. Ю. Евола так

інтерпретує даний мотив: «... Поранений король, король, перебуваючий у

летаргії, король, померлий і тільки видається живим, або живий, але лиш

здається мертвим, і так далі — ось близькі і взаємнозамінні теми, котрі

ми постійно зустрічаємо в циклі Грааля, натхненному особливою живучістю

і силою останніх високих устремлінь Заходу (і ширше – Євразії, — О.Г.)

відновити свою сакральну структуру у згоді із законами великої,

духовно-чоловічої та традиційно імперської цивілізації».

 

Вважається, що існував першопочатковий міфологічний образ індоіранської

релігії “Сама керсаспа нарьямана” (букв.: “Сама, струнких коней маючий,

мужній”). Але надалі образ розпався на два: “Фравардін-яшт” (найдавніша

частина “Авести”) згадує героя Керсаспу з родовим іменем Сама (“Яшт”,

13.61, 136), а епітет “нарьямана” стає найбільш вживаним епітетом

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ