UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13002
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ти і Вілару. Його вікно в готелі “Оберж де Франс” виходить

на колоподібний майдан, що стрясається від молодих, різких голосів. Він

одягає халат і виходить на балкон.

 

Браво, пане Віларе! Чудово подали “Сіда”! Хто міг подумати, що цей

старий мотлох чогось ще вартий! Можливо, з часом поставите когось

молодшого?

 

А чи правда, що буцімто в усьому світі театральна криза?

 

Вілар посміхається, погрожує пальцем гострословам, але, розуміючи, що

від цих допитливих опівнічників не відкараскатися, каже:

 

Чому молодих не ставлю? П’єс добрих немає. Можливо, з вас хто-небудь

мені напише п’єсу, а потім вчепиться в ці трохи вже постарілі плечі

своїми залізними кігтиками?! Мій синок Стефан все погрожує створити

трагедію, давайте, хто швидше! А щодо кризи, так я не пам’ятаю, щоб про

неї розмови не було. Вважаю, що коли не кажуть про кризу, значить, немає

театру. Візьміть класичну епоху – 1660-ті роки, часи Расіна, Мольєра,

Корнеля. Яких тільки криз не було – і літературна, і соціальна, і

економічна. Я так і чую, як якийсь сучасник Людовика ХІII, Фронди,

Мазаріні чи “короля-сонце” вигукує: “Господи, яка жахлива остання

трагедія Корнеля”, – а вчений педант йому підспівує: “Мода на Расіна

мине, як захоплення фіжмами”. А третій скаже: “Та й Мольєр також порядна

дурниця!” А хіба трупа Мольєра не відчувала на своїй шкірі кризу, коли

провалився “Дон Гуан”, “Скупий”, коли п’ять років не давали поставити

“Тартюфа”?

 

Вілар нерідко провадив такі бесіди з тими самими молодиками, чий стан

умів “обстежив” журнал “НЕФ” на початку 1950-х років і дійшов досить

сумних результатів. Очевидно, варто пригадати про це, тоді яснішим

стане, яку роль наставника і вихователя молоді взяли на себе театр

Вілара, він самий і Жерар Філіп, тоді можна буде зрозуміти і вибір

репертуару Віларом, і його вперте звертання до класики в той час.

 

В 1951 році “НЕФ” після тривалого анкетування випустив збірник за назвою

“Хвороба століття”, явно натякаючи на те, що захворювання, на яке

страждали романтики минулого – чи то Мюссе, Гофман чи Бодлер з його

спліном, – знову вразило молоді французькі голови. Правда, журнал

вважав, що занепадницькі настрої були характерними тільки для

інтелігенції, молодому буржуа нема коли ламати голову над вічними

проблемами буття, так як треба робити кар’єру і кормитися жирніше та

частіше. Тим не менше нігілістичні, анархічні, цинічні настрої панували

повселюдно. Ось взірці “сповідей” французької молоді початку 50-х років

XX ст. Пишуть студенти: “Ми не знаємо, кому довіряти. Ми чуємо про

героїчні справи, а бачимо, як уславлюються різні жуліки і пройдисвіти...

Молода людина сьогодні не може не відчути душевного сум’яття”. Пишуть

молоді письменники: “Наша ера – це ера тотального страждання. В такий

час, коли в майбутньому обіцяють тільки атомні катастрофи і інші,

глибокий сум огортає усі наші думки, і вчення екзистенціалістів не є

простою випадковістю”. Або: “Є немало сумнівів щодо сенсу життя,

матеріального прогресу і духовного занепаду, а також майбутнього

Франції. Багатьох з нас майбутнє Франції турбує більш за все. Ми збиті з

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ