UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13001
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

включався у земне життя. Тепер він наче соромиться того, що “ніч з такою

силою” його “духмяно оповила” і він забув про свої військові обов’язки.

На зміну балетній значущості рухів прийшли знервовані, почасти метушливі

фізичні ритми. І тим не менше всією своєю поведінкою Жерар давав

зрозуміти, що йому тісно, незатишно в земній якості, що душею він

належить до “місячного світу”. Нервозність виступала не властивістю

характеру, а наслідком того, що принц ніби насильницьки повернений до

своїх обов’язків і “тутешніх” справ. Вони, як і реальні події, бачаться

принцу в примарному, місячному світлі. Напр., реальна зустріч з

курфюрстом.

 

Для глядача вона не приховувала в собі нічого загадкового і тим більше

чарівного – жодного золота і срібла, жодної мармурової тераси, жодних

“дорогих для серця” людей. На кону виникали з темряви і відходили у

темряву примари влади і закону. Через увесь спектакль проходили чорним

походом вони, реальним і обтяжливо давлячим.

 

В сцені з Гогенцоллерном душа принца-Жерара билася “на порозі ніби

подвійного буття”, кидалася між сном і несном, неприкаяно шукала собі

порятунку. І знаходила його у світі, що є по той бік земних буднів.

 

Жерар жодним чином не нормалізував дивність клейстівського героя.

Навпаки, риси лунатичної віддаленості усіляко виділяв. Вона виступала

знаком особливої одухотвореності принца, прикметою своєрідної душевної

організації і романтичного ставлення до життя. Тому земне тривожне

існування сприймалося принцом крізь призму сновидінь, і предмети

реальності, втрачаючи конкретність, виступали гінцями чогось незнайомого

і поки що недосяжного. Кожній реальній події свідомість принца

приписувала додаткову вартість і важливість.

 

Так трактував Жерар епізод з рукавичкою, яку він зняв з руки Наталії в

припадку сомнамбулізму, малюючи собі в космічному світлі зіткнення з

курфюрстом.

 

Тоді я догори за ними, щоб спіймати.

 

Будь-кого з них. Та марно!

 

Лишень я на драбину, як вона

 

Розтягується в довжину безмірно,

 

Неймовірно – аж до самих небес!

 

Як блискавка, в кінці, крізь двері

 

Їхнього порталу вихоплює їх світло

 

І поглинає, гримнувши дверима.

 

Лиш рукавичку похапцем

 

Стягнув з примарної руки.

 

І що за дивина! Прокинувшись, дивлюсь:

 

А рукавичка у моїй руці...

 

Жерар всіляко підкреслював, що світ курфюрста не існує для нього як

реальний, його контури розмиті згладжені, сама дійсність ним

придумується. Тому її сигнали миттєво набувають якогось вищого сенсу,

яким наділяє їх душа, вони сприймаються не прямо, а ніби через вимріяну

завісу, туманний осередок думок, що там рояться. Так рукавичка Наталії –

доказ його дивних і неосяжних зв’язків із світом, знак їхнього

призначення одне одному. Рукавичка, позначена “нетутешнім” сенсом душі,

цілковито поглинає його думки, він слухає неуважно накази фельдмаршала

перед військовим виступом. Вона в кінцевому підсумку виявиться причиною

майбутньої трагедії, коли обставини змусять принца відмовитися від

самого себе і від свого придуманого світу.

 

Отже, рукавичка Наталії заважає йому сприйняти військовий наказ.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ