UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13005
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рийняти військовий наказ.

Жерар-принц ніби соромився власної неконтактності, нездарності

включатися в те, що відбувається, невміння змусити себе, подолати

впертість. Він знесилений від несміливості і несміливий від знесилення.

 

“Що маршал мені накажуть?” – питав він фельдмаршала, механічно записував

в записнику стратегічні вказівки, але думка його зайнята іншим. Отже він

шукав в реальності підтвердження тому, що рукавичка – символ особливих

уз, що дивним чином виникли між ним і Наталею. Тому принц не може

осягнути сенс наказу, як і не в силах спекатися своїх обтяжливих думок.

 

Своєю поведінкою на військовій раді Жерар давав зрозуміти, що майбутня

помилка його станеться довільно, що він був би радий не порушувати

наказу, але він не в стані переінакшитися. Він все записав і нічого не

зрозумів, і не тому, що він і справді тупий і “дурень”, як його, будучи

роздратованим, охрестив Гогенцоллерн. Просто він не може діяти так, як

інші, наподобі Трукса, Коттвіця, фельдмаршала. Він не іграшка в чиїхось

руках, тому що в своєму світі він сам собі господар і там йому курфюрст

не указ. І бій із шведами він сприймає як бій з фортуною, не оглядаючись

на чиєсь розпорядження і диктати. Жерар постійно виділяв, що дії принца

обумовлені ним самим, його категоричним імперативом (моральним кредо),

не навіяним і не нав’язаним, а таким, що прямо випливає з його душевного

ладу. Тому бій – це навіть не реальний бій, який потім увійде до

історії, це перевірка власної доблесті, власних моральних спонук,

особистої вправності і вартості. Тому так тріумфуюче переможно і без

страху кидав він виклик капризній богині удачі:

 

Дитя богів, знай, нині я ловитиму

 

Тебе на полі бою і кину

 

До ніг моїх...

 

Принцом найменш за все керували марнослав’я, суєтні прагнення, він мріяв

про перемогу для себе, поразка шведів була для нього своєрідним

самоствердженням. На полі бою під Фербелліном Жерар-принц метушився по

сцені майже у вакхічному сп’янінні. Він пританцьовував, перебігаючи від

Гогенцоллерна до Коттвиця, радів при буханні гармат, по-хлоп’ячому

дивувався розташуванню військ і, окрилений усвідомленням своєї правди,

віддавав зарозумілі розпорядження наперекір волі курфюрста. Жерар грав

спокусу діяти за власним почином, майже впивався тим, що він, вільний

від будь-якого тиску збоку, купався у своєму свавіллі. Його принца наче

звільнили з кріпацтва і відпустили ззовні нав’язані сили, внутрішня

енергія вихопилася незнищенно і переможно. Нехтування наказом якраз і

забезпечило вибух сил, що ховалися марно, і цей тріумф особистої

ініціативи ніби виступав свідченням життєздатності принца, його “другої

натури”.

 

Емоційний вибух, захват перемогою власної особистості – важливий штрих в

трактуванні принца Жераром. Складний характер Клейста обертався другим

боком – перед глядачем був вже не просто мрійник, безпідставний і

зворушливий, а людина, а якій підсилено грають сили, що не знайшли місця

застосування. Вперше він знаходить її в бою, знаходить, коли чинить

всупереч наказу курфюрста.

 

Над шведами отримано перемогу, але дійсна перемога полягає у тріумфі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] 19 [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ