UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12999
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вами. Якщо ви не

передумали, то я вільний і готовий робити за вашим керівництвом усе, що

ви запропонуєте.

 

Вілар недовірливо приглядався до першого героя-коханця французького

екрана, з незадоволенням зауважуючи, що минула розмова їх не забулася.

 

Я радий нашій зустрічі, – відповів Вілар, – піднімаючись з крісла, але

вам відомо, Жераре, що театру у мене нема, а тому, запропонувати вам я

можу єдине – участь у п’ятому Авіньйонському фестивалі. На прикметі у

мене “Принц Гомбурзький” Г.Клейста і все той самий “Сід” П.Корнеля, від

якого ви так енергійно відхрещувались минулого разу. Не знаю, чи

задовольнить вас Родріго і клейстівський сомнамбула?

 

Якщо ви не заперечуєте, – вів далі Жерар, – я хотів би перечитати п’єси

і хоча б завтра розпочати репетиції.

 

Здається, все це було давно, хоча минуло якихось півроку. І ось він тут,

в Авіньйоні, який завтра виявиться свідком його перших кроків на кону

папського палацу. Задум Вілара – створити спектакль під відкритим небом

перед тритисячним натовпом – простий, традиційно надійний і в той же час

зухвалий. Вілар відновлює стару добру традицію. Стратфордські віковічні

верби на берегах Евона (Англія) ще не встигли забути розголос

шекспірівського білого вірша, веніційське каміння бачили розквіт таланту

Гольдоні, а монастир Санта Кроче, пьяцца дела Сіньйорія і сади Боболі

пам’ятають по цей день театральні тріумфи Жака Копо...

 

“Сіда” почали репетирувати весною п’ятдесят першого у приміщенні малої

балетної студії театру на Єлисейських полях. Спочатку справа не йшла,

Жерар нервував і панікував – Родріго вочевидь йому не давався. Він його

не відчував, хоча старий консерваторський вчитель Леруа відпрацював з

ним кожний вірш Корнеля – разом шліфували і розмічали паузи, добиваючись

природності інтонації і музикального звучання.

 

Пам’ятай про дві речі, – повчав Леруа. – Вірш має бути віршем, а не

рубаною, піднесеною прозою, і в той же час промовляти його слід тепло,

невимушено, так, наче, твій Родріго живе сьогодні а не триста чи п’ятсот

років до нас.

 

Іноді за вечір вдавалося опрацювати два-три катрени, Жерар імпровізував,

придумував варіанти, намагаючись з цілої сили вдихнути життя в

цензуровані рядки олександрійського вірша, що парно римувалися. Знайти

відповідний тон ніяк не вдавалося – Жерар то ричав і зривався на крик,

то бурмотів вірш житейськи просто. Спертися на чужий досвід було

неможливо: традиція Муне-Сюллі його не задовольняла, як не влаштовував

тріскучий класицизм, котурни, ефектність поз і фразування.

 

Жерар виходив із власного відчуття персонажа, від ситуації, і тоді на

допомогу йому приходив Вілар.

 

В роботі з Жераром він не любив нав’язувати свою думку, підказувати

вирішення і ходи – він лише делікатно і непомітно спрямовував його,

ведучи так, що той навіть не відчував чужої волі. Спільне прочитання

“Сіда” було обговорене десятки разів.

 

Ми позбавляємо класицистичну трагедію її звичного, декламаційного стилю,

ораторського начала, – казав Вілар. – Для Корнеля він необхідний, тому

що він хоче наставити і прилучити глядача до моральної проблематики.

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ