UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13006
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

отримано перемогу, але дійсна перемога полягає у тріумфі

особистості принца, в доведенні його окремої, самостійної вартості.

Парадоксальним чином ця зухвала спроба принца довести свою людську

значимість і автономність там, де самим статутом приписано людині бути

безголосим, знеособленим гвинтиком в холодному механізмі війни, і є його

трагічна провина. Тут духовний світ принца і його право на дію вступали

у грі Жерара в непростий причинно-наслідковий зв’язок. Людська,

відмінність принца виявилася запорукою його права на дію, а духовність –

підтвердженням права.

 

Своє засудження та арешт принц сприймає з дитячим обуренням і

безпосередньо. “Я сплю? Чи я не сплю? Чи при своєму я розумі?” – питав

він, заціпеніло застигши з трьома шведськими прапорами в руках. Він не

міг повірити, що кінець блискучого бою за його режисури так печально

обернувся для нього самого. “Скажіть, хіба ми переможені?” – не розумів

він у бесіді з Гогенцоллерном і, ніби вражений громом, не поспішаючи

знімав з себе шпагу, віддаючи її наближеним, але залишався впевнений у

правильності свого вчинку.

 

Принц-Жерар йшов до в’язниці надламаним, із сумнівами в розумності

світопорядку і все-таки не відмовлявся бачити оточення в романтичному

світлі. Він не хотів вірити в жорстокість курфюрста і піддавався

самообману навіть після військового допиту.

 

В камері фербеллінської в’язниці відбувалося подальше випробування віри

принца в розумність світу, а її, як знаємо, втілює для нього курфюрст.

Квадрат авіньйонської сцени вихоплювався з темряви променем прожектора.

Принц сидить на лавці, двоє вартових з гвинтівками стоять з обох боків.

Принц радісно кидався до Гогенцоллерна, чекав на звільнення,

сподіваючись на милосердя і альтруїзм курфюрста. Адже той дорожить ним,

як сином, і радіє славі, що прийшла до нього. “Так як же він тепер

квітку розтопче?” – кидав Жерар з обеззброюючою незахищеністю. Принц так

само переконаний, що допит йому зробили лише для повчання і до страти

приговорили для перестраху, не серйозно – сприймати погрози розправою і

покаранням як цілком реальні не міг, тому що курфюрст, який, як батько

виховував його, чудовисько без серця, тоді весь світ виродливий, в ньому

немає ні краплини сенсу. Тоді повинна впасти вся романтична світобудова,

яка виплекана його свідомістю.

 

Принц-Жерар провадив бесіду з Гогенцоллерном спокійно, розсудливо, наче

розмірковував сам із собою:

 

За дрібний ганч, ледь видний в окуляр,

 

І нищити дарителя алмазу?

 

Тоді біліш від білого Алжирський бей,

 

Сарданапал на згірш, як херувим!

 

Тоді не винні римські всі царі,

 

Як на грудях померлі дитинчата!

 

всі злочини минулих століть здаються принцу не вартими уваги в

порівнянні з вироком курфюрста. Тому він намагається виправдати його і,

як потопаючий за соломинку, хапається за повідомлення про те, що причина

його оскарження – підступи шведського посла, який приїхав сватати

принцесу Наталію і якому вона відмовила, будучи вірною духовним

заручинам з принцом.

 

Повіривши в цю хлоп’ячу маячню Жерар воскресав духом – світ ще не такий

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ