UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13003
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

амого себе в дні молодості, але те, що колись він

вважав за істину, сьогодні йому бачиться лжею і самообманом. Він

прирікав принца на смерть не стільки в ім’я державності, скільки заради

знищення правди принца, в якій курфюрст давно розчарувався. Але ця

правда така міцна, що курфюрсту важливо не фізично знищити її носія, а

зробити так, щоб ця правда – тобто принц – зреклись самого себе.

 

Довідавшись про каяття принца, він його пробачає. Він чекав від свого

улюбленця “внутрішнього просвітління”, відмови від попередньої норми

поведінки, він хоче, щоб принц уподібнився до нього, курфюрста. Цього

він і досягає у фіналі драми.

 

Просвітлено-спокійний і такий, що майже відійшов від усього мирського,

Жерар виходив в останньому акті до курфюрста і його наближених –

Коттвицю і Гогенцоллерну, які щойно просили свого володаря відмінити

вирок і говорили про правоту принца. Курфюрст-Вілар вже був внутрішньо

готовий помилувати свого підопічного – адже лист, в якому принц

Гомбурзький просив курфюрста стратити його через непослух, був доказом,

що “педагогічний експеримент” вдався. Принц відмовився від самого себе і

зрадив своїм переконанням. За логікою Клейстової драми принц Гомбурзький

йде на смерть заради майбутнього безсмертя, в ім’я визволення і

торжества державності, батьківщини, майбутніх переможних звитяг. Інше

грав Жерар – він вибирав загибель, тому що його крихкий світ впав.

 

Патетичний у Клейета монолог Жерар перетворив швидше на роздуми, на

відповідь самому собі, на підтвердження того, що життя більше не має

сенсу.

 

Принц відходив під вартою, курфюрст-Вілар, сардонічно і печально

посміхаючись йому услід, дер на клаптики смертний вирок, і ось уже

прожектор вихоплює з темряви принца – Жерара, з чорною пов’язкою на

очах, який сидить на лавці під лавром. Виникала тривожна ремінісценція

першого акту, що насичена сомнамбулічною мрійливою атмосферою. За спиною

принца вимальовувалися силуети охорони, темно-синє світло, що натякало

на близьке небуття, символізувало присмерк його душевного стану.

 

Останній монолог був прощанням із земним світом, сповіддю в передчутті

близького кінця. Жерар майже співав, ніби розчиняючись в ілюзіях і

ліричному томлінні.

 

Сліпучо-яскраве світло заливало авіньйонську сцену, висвічуючи завмерлий

парадний почет під командою курфюрста, що тримав лавровий вінок,

перевитий золотим ланцюгом. Коли з очей принца-Жерара знімали пов’язку,

а Наталія Оранська прикрашала його голову лаврами фербеллінського

тріумфу, Жерар відсахнувся від неї і падав в обморок.

 

Гриміли ялові (холості) гарматні постріли, звучали радісні вигуки: “Хай

живе принц Гомбург”, і Жерар прийшовши до тями, зачудовано питав: “Це що

– сон?”, в жодному разі не зливаючись з загальним торжеством.

 

Фінал спектаклю розуміли глядач і критики як подвійний тріумф –

курфюрста і принца, як апофеоз двох правд, які боролися протягом усієї

клейстівської драми. І в цьому апофеозі відбилася ідейна поліфонія самої

п’єси, в якій утвердження державності та закону сусідило на абсолютно

рівних правах з похвалою романтичній духовності та “астральності”

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] 23 [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ