UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13008
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

було знайдено – чорний камзол з вогняно яскравими

світлочервоними смугами. Сіре трико, за задумом Гішіа, відтіняло жіночу

м’якість Лоренцо, його душевну вразливість. В “Лорензаччо” проявилась та

прискіплива увага, яка приділялася у Вілара костюмові, тому що, як

мовилося, в його театрі “клобук робив монаха”.

 

Колористична гама спектаклю повинна була створити образ повії –

Флоренції, тієї самої що ожила під пером Томаса Манна в його “Фіренці”.

 

“Лорензаччо” був спектаклем, одягненим у шовк, який у світлі прожекторів

відливав райдужним, переливчастим вогнем, усіма відтінками червоного,

яскравочервоного, пурпурного; з цієї гри барв народжувалася атмосфера

хтивості, манірної чуттєвості і насильства. На кону розвівалися

яскравочервоні штандарти, темне вбрання і плащі, підшиті червоним.

Критики бачили в персонажах спектаклю героїв, які зійшли з полотен

Гірландайо. Їм здавалося, що палітра кватроченто зайнялася на сцені

переливами жовтого, червоного, синього і сріблясто-сірого. Віковічна

стіна папського замку, що освітлена червоним світлом, створювала ілюзію

покоїв у флорентійському палаці, де царює розбещений і нікчемний

тиран-герцог Алессандро Медічі: пурпурова пляма на кону попереджала про

появу одягненого у порфіру віроломного “візантійця” кардинала Чібо, –

часом ця порфіра блідла, набуваючи відтінку китайської троянди;

сріблясто-сіре світло уявнювало сцени в домі шляхетного синьйора Філіппа

Строцці, якому особливо дорого коштує герцогське свавілля, і, нарешті,

рожеве із зблисками золотисто-жовтого – любовні сцени маркізи Чібо і

герцога.

 

Пучечок лимонного світла заливав квадрат сценічного майданчика, місцями

дещо піднятого, де виростали фігури герцога і його кузена Лоренцо

Медічі-Жерара Філіпа.

 

Його Лоренцо зухвало не підтримував традицію вже зовнішнім виглядом.

Раніше героя Мюссе найчастіше грали акторки-травесті, які показували

його тепличний гамлетизм, салонну ламаність, обмороки і неврастенію.

Таким був Лорензаччо і у Сари Бернар.

 

Лорензаччо-Жерар – чоловік з голови до п’ят. З довгим волоссям, з

невеликою борідкою, впевнено ступає біля свого августійшого родича, він

подібний до поета, до самого Мюссе перед смертю. Рухливе обличчя, як у

кривляки, відкритий, насмішкуватий погляд; тільки глибокі зморшки, що

час до часу набігають на високе чоло і роблять його похмурим, та зблиски

яскравочервоного шовку, наче сполохи полум’я, що розривають чорний

колет, натякають на складність цієї людини, з вигляду він – герцогський

прихвостень, приживальщик, що постачає любострасному тирану блудниць,

самий гульвіса і бонвіван, що зручно влаштувався. Він з таким азартом

розписував чергову жертву герцогської хтивості і принадність “розбещення

з колиски”, що саме його варто сприйняти за головного герцогського

радника у справах розбещення, якому на радість вічні викрадання

молоденьких краль у їхніх недолугих батьків та братів.

 

Таким показував Жерар свого героя на початку спектаклю. Він майже

виправдовував характеристику, дану йому герцогом: “Найнепритореніший

боягуз! Баба, зманіжений розпусник, мрійник, який вдень і вночі ходить

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] 26 [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ