UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13032
Скачало530
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

уз! Баба, зманіжений розпусник, мрійник, який вдень і вночі ходить

без шпаги через страх, що побачить поруч свою тінь... Філософ, писака,

кепський поет, який навіть сонета не вміє вчинити...” Його в народі

через презирство називають Лорензаччо, він безбожник і бешкетник, заради

красного слівця не побрезгує ославити найсвятіше…

 

Друга поява Лоренцо-Жерара додавала непривабливих барв до вже накиданого

портрета: він з синцями під очима після блуду, ледве тримається на ногах

з перепою, ліниво тягне за собою малинового плаща в пилюці і болоті,

лише глузливо викривляються вуста. Щойно канцлер ради Вісьмох синьйор

Мауріціо наговорив Алессандро Медічі, що Лорензаччо – небезпечна людина.

І у відповідь на жартівливе герцогське запитання, чи це правда, Жерар

відкрив свій “парад покривлянь”.

 

У Мюссе дотепність Лорензаччо – захист, яким він прикриває боягузтво і

відсутність волі, Словесна пікіровка з сином Мауріціо – спосіб запобігти

дуелі. Інакше виглядали психологічні мотивування у Жерара. Його Лоренцо

знущався з хвальковитого синьйора, блазнював і лихословив, тому що в

обмовлянні Мауріціо містилася дрібка істини. Жерар грав тривогу героя.

що боїться викриття, яку він прикривав своїм блазнюванням. Лорензаччо

боявся, щоб герцог не пронюхав, що він і дійсно не такий необразливий і

зручний блазень, яким йому здається, що за маскою ховається інше,

невідоме ще лице. Так в цій сцені Жерар тишком-нишком провів центральну

тему героя Мюссе – тему “таємного Брута”.

 

Надто нарочито Жерар розігрував облесника і боягуза, надто сильно у

нього тряслися жижки, коли бачив оголену шпагу, надто картинно падав в

обморок від страху перед дуеллю, яку провокував герцог собі на забаву.

Судячи зі свідчень сучасників Жерара, поведінка Лорензаччо в цій сцені

насторожувала настільки, що пригадувалося те, про що писав Генріх Гейне

в своїй передмові до “Французьких справ”, звертаючись, до германських

монархів: “Чи не робиться вам іноді моторошно, коли раболіпні фігури

вертять довкола вас хвостом з майже насмішкуватою улесливістю, і вам

раптом приходить до голови: чи ж не хитрість все це, а цей нещасливець,

що поводить себе таким ідіотом-монархістом і суєтиться з такою

тваринячою покірністю, – чи ж не таємний це Брут?”

 

Тема Брута поки що лише майнула скромною заявкою про себе, а разом з нею

прозвучав легкий натяк на маску, яку майстерно носить Лоренцо Медічі. Ще

не дано жодних пояснень, Жерар інтригував глядача своєю недомовленістю і

небажанням відкрити, хто ж він такий. По суті в задумі Мюссе нічого не

змінювалось, Жерар лише переміщав акценти на догоду власному розумінню

Лоренцо, характер якого ніби вивчався актором і потроху прояснювався

глядачеві.

 

У Мюссе до середини драми – до розмови Лоренцо з Філіппом Строцці і

монологів героя – не цілком зрозуміло, де закінчується його маска і

починається справжній характер. Жерар, зробивши Лоренцо центром

драматичної композиції, довкола якого розгортаються події, перетворив

коливання героя між двома його іпостасями на складну гру, яка ще більше,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] 27 [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ