UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13011
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

мареною, – це спогад про втрачену цілісність. Після

тривалої паузи роздумів Лоренцо стомлено казав: “Катаріно, прочитай-но

мені історію Брута”.

 

Попередні епізоди в свідомості глядача миттєво вступали в певний

логічний зв’язок, і тема Брута, що виплила, підкреслювалася наступним

епізодом – розмовою Лоренцо з дядечком Біндо і зустріччю з герцогом.

 

Лорензаччо знав, що Біндо республіканець і ненавидить деспотизм Медічі,

як знав і те, що далі патякання про спасіння вітчизни в нього справа не

піде. Тому так дошкульно висміював Жерар благонамірене, але безсильне і

пустопорожнє просторікування.

 

Не вірячи дядькові, через презирство до самого себе за злочинну

нерішучість Лоренцо-Жерар знову блазнював. “Хіба ви не бачите по моїй

зачісці, – кричав він, пританцьовуючи на одній нозі, – що в душі я

республіканець? Подивіться, як підстрижена моя борода. Жодної хвилини не

сумнівайтесь у тому, що навіть мій інтимний одяг дихав любов’ю до

батьківщини”. Одягнувши блазенський ковпак, Лорензаччо в тому ж

насмішкувато-лукавому тоні розмовляв з герцогом, за власним почином

випрохуючи в нього попуску для “любих республіканців”, які тут же,

забувши про свої зарозумілі починання, танули від герцогських щедрот і

відходили, знищені “нечесною витівкою” Лорензаччо.

 

З герцогом Лоренцо безпечно бешкетував, легко і безсоромно брехав про

свій візит до старого Строцці, з готовністю погоджувався влаштувати

фіглі-міглі зі своєю тіткою, але в його комедіанстві вже проступав

відвертій відчай, внутрішній злам і втома. Він був близький до істерики

– здавалося, ще трохи, і він розплачеться, стане битися головою до стіни

чи наробить Бог зна що. Так поступово Жерар підводив героя до того

психологічного стану, коли балаганне блазнювання виявлялося страшнішим

за смерть.

 

Він вже не в змозі плисти за течією власної безвольності, Лоренцо

переситився гіркими сумнівами, і, здавалося, вистачить однієї краплини,

щоб чаша ненависті до герцога і презирства до себе наповнилася і він

перейшов від слів до діла. Ця остання крапля – бійка Томазо Строцці з

негідником і прихвостнем тирана Сальвіаті. Жерар давав зрозуміти

глядачеві, що єдиний засіб подолати сумніви – чужа відвага, що кидає

виклик деспотії. Він наче вивчав психологію тираноборства, намагається

вникнути в її механізм, довідатися, як це робиться. “Так ви вдарили його

у плече?” – питав він Томазо і, ніби приміряючи його вчинок на себе,

махав уявлюваною шпагою, вражаючи в повітрі примару Алессандро Медічі.

 

Натхненний прикладом Томазо, Лорензаччо тримався надзвичайно сміливо і

незапобігливо з герцогом в наступній сцені, спокійно і зухвало звільняв

собі шлях до вбивства тирана, викрадаючи його сталеву кольчугу. Дії

Лоренцо все певніші і не двозначні: урок фехтування з найманим вбивцею

Скоронконколо – прелюдія і підготовка до вирішального кроку. Як впивався

Жерар-Лорензаччо близьким часом відплати, лякаючи напором і приступом

люті “вчителя-потрошителя” і творячи над ним розправу уявну з герцогом.

“О, день крові, день мого весілля. Ти вмираєш від спраги, сонце! Кров

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] 29 [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ