UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12938
Скачало527
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

едінки в дні фашистської окупації. На

початку п’ятдесятих пагубність невтручання втратила колишню політичну

гостроту, але зберегла свою актуальність в справі виховання

громадянської моралі. В п’ятдесяті роки XX ст. невтручання рядового

француза в громадське життя вже не диктувалося намаганням вижити,

вціліти в фізичному розумінні, як це було в воєнні роки; щоденні

компроміси сумління з дійсністю, співіснування з чинимим злом

забезпечували лише відносне незлиденне життя.

 

Тим часом зло так само вершило свою історичну місію за нових умов. І не

тільки в масштабах міжнародних, але і у вузьконаціональних, домашніх,

буденних. Дії все того ж зла, нещадимого і непереможного, яке так мучило

героя Мюссе сто років назад, після Липневої революції, і, ймовірно,

чотириста років назад у Флоренції Медічі, втратили свій апокаліптичний

сенс і вкладалися в рядки, що просякнуті житейською інтонацією.

 

Так, молодь проповідує анархію і усілякий нігілізм, влітку п’ятдесят

третього року гігантський страйк поштових службовців паралізував країну.

Фашизм нагадував про себе не тільки своєю теперішньою роботою, але і

минулою – відбуваються процеси французьких гестапівців, що працювали в

камері тортур на паризькій вулиці де ля Помп, і бордоський процес 21

есесівця з дивізії Рейх, які 10 червня 1944 року брали участь у страті

642 чоловіків і жінок в містечку Орадур біля Лиможа.

 

В строкатості реакцій рядового француза переважала все та сама позиція

індиферентності і неучасті, саме її і вибрав за свою мішень Жерар у

Лорензаччо. Про злочинність невтручання і пустого фрондерства тлумачив

спектакль. Свій монолог Лорензаччо не виголошував як певну гарячу і

обурену відповідь обивателю, що намагається ужитися з будь-якою

сваволею, прилаштуватися, тільки б все залишалося на своїх місцях – дім,

налагоджений порядок буднів тощо, і заради цього готового наглухо

закрити віконниці своєї затишної мушлі. То був монолог-роздум, роздум

вголос французького інтелігента п’ятдесятих років, для якого проблеми

столітньої давнини стали несподівано актуальними і такими, що вимагають

вирішення. Лорензаччо Жерара розумів, що його вчинок не підніме

республіканців на боротьбу за свободу, але він чинив так, тому, що

тільки так може чинити морально повноцінна людина. “Чи зрозуміють мене

люди, чи ні, чи почнуть діяти чи не почнуть, я все скажу, що мушу

сказати; я змушу їх загостряти пера, якщо не змушу загострити списи, і

людство збереже на своєму обличчі криваві сліди ляпаса, завдані моєю

шпагою”.

 

Це був урок Лорензаччо республіканцям, що не повірили в серйозність його

намірів і проґавили свободу, це був наказ Жерара Філіпа своїм сучасникам

і, напевне, нащадкам.

 

Його Лоренцо розправлявся з герцогом на високому театральному кону, він

прирізав його, наче свиню, точним і чітким чоловічим ударом, а потім

сідав біля розпростертого тіла і з якимось радісним умиротворенням

промовляв: “Який м’який і запашний вечірній вітер! Як розпускаються в

полях квіти? О, чудова природо! О, вічний спокою!”

 

А через декілька хвилин з факелом у руці він виходив назустріч Філіппо

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] 31 [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ