UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖерар Філіп і театральний Авіньйон (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12998
Скачало529
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нки, що утворюють широкі

сходи, на робітників, які бігають на кону. Вони до пояса оголені,

спітнілі спини блищать, і пилюка, що прилипла, вже розмалювала їх

візерунками. Розставляють складані стільці, нумерують їх, в глибині

встановлюють трон арагонського короля. З великими очима, тонка, як

комишинка, Жанна Моро – інфанта і двадцятилітня Франсуаза Спіра –

Xімена, поспішаючи, перевіряють мізансцени. Золотава хмаринка пилу пливе

над їхніми головами: на Xімені – трикутник з газети, на інфанті –

шапочка з носовичка. Вілар стоїть збоку – йому теж спекотно, і не дивно:

щойно десята година ранку, а вже тридцять градусів у затінку. У нього

змучене обличчя старого гасконця (хоча, здавалося б, сорок два роки – не

вік для чоловіка), зморшки щільною сіткою порізали лоба, тонкі губи

трішки презирливо затиснені, сіросталеві очі мружаться від засліплюючого

сонця. Помітивши Жерара, він кричить:

 

Мерщій на сцену! Знову спізнюєшся. Починаємо із стансів, потім вихід

графа і так до четвертої яви – розмови з Хіменою.

 

Жерар одним стрибком вискакує на кін, не зрозуміло, яким чином, але

одним махом цілковито заполонивши собою всю сцену, і з явним

задоволенням посилає до неба станси Сіда, вимовляючи їх так, наче він

щойно їх придумав.

 

Стоп! – Повторяє Вілар, – Надто вже гаряче, збав тон. У тебе батька

образили, більше роздумів. Ти розмовляєш сам з собою, розмірковуєш,

перечишся. Знову звучать вірші:

 

На смерть поранений стрілою, що як грім

 

У серце влучила і все життя розбила,

 

Бездольним месником за справедливе діло,

 

У жертву випадкам принесений грізним,

 

Незрадного меча не в силі я підняти, -

 

Стою й не рушусь мов заклятий**.

 

станси у виконанні Жерара перетворюються на поему, що звернена до

внутрішнього світу кожного, в поривчастий діалог із власним “я”, коли

один твердить про пристрасть до Хімени, а другий – про тяжку образу, що

завдана його батькові батьком коханої. Один голос – запального юнака,

який вперше покохав, зухвалого і напористого, як немуштрованого лошака,

другий – голос мудрого розуму, вихованого почуттям честі, цілого кодексу

правил, приписаних сину заможного іспанського гранда.

 

Вілар з трішки скептичною посмішкою і відвертим захопленням спостерігає

за ним. Жерар репетирує з цілковитою самовіддачею, не ощаджуючи, що

трапляється з ним далеко не завжди. Найчастіше він лише проговорює

текст, не даючи волі темпераменту і голосовим зв’язкам. Вілар вже звик

до його манери. Що зробити: велика Сара Бернар також не любила

“викладатися” на репетиціях, гомеопатичними дозами витрачаючи запал. Але

сьогодні Жерар очевидно в ударі, не шкодує ні голосу, ні енергії, не

дивлячись на диявольську спеку.

 

Все посміхається в житті цьому генію театру, цій самій молодості, що

іскриться на кону. Його наче відразу катапультували до висот слави і

добре, що він не зазнав копійчаного і важкого життя на виходах, не

зазнав акторської панщини, як це траплялося йому, Вілару, спочатку у

Дюллена в “Ательє”, відтак в мандрах провінцією. Добре, що йому не

довелося, як Вілару, виходити в “Юлії Цезарі” Шекспіра другим солдатом

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ