UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенеза деспотизму у московській державі за правління Івана IV (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4928
Скачало559
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ості ними самодержавної влади з часів Рюрика.

 

“Степенная книга…” не лише подавала свій погляд на генеалогію

московських князів і царів, а й також пов’язувала історію їх роду з

найважливішими церковними подіями, з митрополитами і святими, тобто

підкреслювала єдність світської і церковної влади 8. Характер появи

книги, спрямованість на прославлення московських правителів, популярна

форма викладу дають підстави розглядати її як офіційний ідеологічний

документ, розрахований на досить широке коло читачів.

 

Такий самий офіційний характер мали “Летописец начала царства царя и

великого князя Ивана Васильевича”, який відображав діяльність молодого

царя, і новий літописний звіт, що одержав в літературі назву

Ніконівського літопису, бо один зі списків літопису у XVII ст. належав

патріарху Нікону. Про значення, яке надавалося створенню цих документів,

свідчить участь в їх редагуванні найближчого оточення Івана IV і,

можливо, самого царя. У “Летописце начала царства…” російський цар

зображався гідним спадкоємцем і прямим нащадком (через Рюрика і

Володимира Мономаха) римських та візантійських імператорів.

 

Особливо посилилися ідеологічний контроль і політична цензура під час

опричнини 1565-1572 рр. Андрій Курбський після втечі до Литви,

звертаючись до Івана Грозного писав: “Затворив ти царство Російське,

вільну сутність людську, немовби в пекельній твердині”9.

 

Відгородившись “залізною завісою” від інших країн, московські правителі

одержали перемогу у насадженні офіційної ідеології. Проте за цю

“перемогу” довелося заплатити дорогу ціну, утвердженням тоталітарного

єдиномислення та ізоляції від ідей гуманізму і Реформації, які набули

широкого поширення у Європі і надали європейським народам нового

імпульсу для національного відродження, духовного та культурного

піднесення.

 

Слід зауважити, що в сучасній російській історіографії прослідковуються

спроби виправдати державницьку діяльність Івана IV. На думку науковців

В.Н.Кожемякіна та А.І.Подберезкіна, ідеї “богообраності” російського

царя та російської державності відіграли позитивну роль в історії Росії.

Вони стимулювали в політичному аспекті “більш інтенсивне розгортання

процесів національної консолідації”10.

 

Насаджування офіційною ідеологією ідей про “богообраність” царя, про

його роль як найвищого оборонця православної віри сприяли формуванню

наївного монархізму, і сприйняття його у будь-якій, навіть

найжорстокішій і найоблудливішій формі. Того самого переконання, яке на

протязі майбутніх століть російської історії неодноразово

використовувалося московськими правителями (в різних модифікаціях та

іпостасях) навіть у XX ст.

 

Можливо, що згодом і самі царі повірили у власну виключність. Яскравим

прикладом цього може бути думка, висловлена одним із відомих російських

істориків В.О. Ключевським: “Іван IV був першим з московських государів,

який побачив і відчув у собі царя у біблійному розумінні, помазанника

божого... і з цього часу його царственне “я” стало для нього предметом

набожного поклоніння. Він сам для себе став святинею і у помислах своїх

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ