UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенеза деспотизму у московській державі за правління Івана IV (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4936
Скачало560
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ивіше сказати, що він утвердив засади деспотичного

свавілля, рабського загального страху і терпіння. Його ідеал полягає

саме в тому, щоб примху самовладного владики поставити понад усе: і

загальноприйнятих моральних понять, і будь-яких людських відчуттів, і

навіть віри, яку він сам сповідав”19.

 

Під цим кутом зору слід звернути увагу на вплив ідей “боговибраності”

правителів Москви та виключності російського православ’я в

християнському світі на розвиток культури Північно-Східної Русі.

Створена московськими книжниками теорія спадковості Московською державою

всесвітньої величі Візантійської імперії суттєво вплинула у XVI ст. на

розвиток архітектури, живопису, освіти, фольклору.

 

Так, важливе місце у пропагуванні в тогочасному російському суспільстві

ідей про месіанське призначення Москви та її самодержців відігравали

збудовані упродовж XVI ст. культові споруди. Метою їх створення було

відображення зростання політичної, могутності московських правителів на

теренах Північно-Східної Русі і міжнародній арені, в ідейно-образній

художній формі.

 

З цією метою, на думку академіка І. Грабаря, у Російській державі було

споруджено цілий ряд архітектурних будівель. У 1505-1509 рр. італійський

архітектор Алевіз відбудував Архангельський собор, який служив

усипальницею для великих князів Московських. Алевіз одним із перших в

художній архітектурній формі відобразив зміну політичної ролі Москви у

системі міжнародних відносин у Східній Європі. Архангельський собор, за

його задумом, надавав Москві нового статусу – “столиці всіх руських

земель”.

 

У 1554-1560 рр. російськими зодчими було побудовано храм Василя

Блаженного. Головна мета його будівництва полягала в увіковічненні

історичної перемоги росіян над Казанським ханством. Собор В. Блаженного

було споруджено на Красній площі. Тут знаходився головний торгівельний

ринок Москви, який відвідувала велика кількість людей. Споглядання на

новий храм мало би викликати у населення Московської держави віру в

особливу місію російського народу в християнському світі щодо захисту

православної віри. Водночас собор В. Блаженного підкреслював військову

могутність правителів Москви. Він постійно нагадував про підкорення

колись грізного Казанського ханства, яке було одним зі спадкоємців

Золотої Орди20.

 

Найбільш яскраво імперська ідеологія правлячих кіл Московської держави

відобразилася у побудованому в 1568-1570 рр. Вологодському храмі. У

будівництві цієї культової споруди безпосередню участь брав Іван IV.

Вологодський собор споруджено в монументально-пишному архітектурному

стилі і присвячено “премудрості Божій” – Софії. У цілому, храм мав стати

правонаступником константинопольського собору святої Софії21.

 

Як зауважував І. Грабар, будівництво вищезазначених архітектурних споруд

в художньо-мистецькій формі відображало ідеї, закладені в теорії

“Москва – третій Рим”, яка “отримала в той час широкого поширення” в

Росії. Учений, також цілком слушно зазначав, що прославлення Москви та

її особливої історичної ролі негативно позначилося на розвитку

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ