UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенеза деспотизму у московській державі за правління Івана IV (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4912
Скачало556
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

на розвитку

архітектури Московської держави. Офіціозна величність форм,

грандіозність масштабів, жорсткі церковно-догматичні правила й вимоги

будівництва перешкоджали поширенню у церковній архітектурі демократичних

стилів. Одночасно майже повністю зникають місцеві архітектурні школи,

які повністю витісняются загальноросійськими канонами архітектурного

будівництва 22.

 

Під впливом ідей “богообраності” Москви та її правителів подібна

ідеологічна заангажованість спостерігалася і в живописі. Насамперед

церковно-урядова регламентація торкнулась іконографії. У середині XVI

ст., орієнтовно після 1552 р., у Москві була написана ікона-картина

“Церква войовнича” (ікона-картина – єдиний витвір московських митців

того часу, який поєднує у собі релігійну тематику і художню цінність).

Причиною її створення стала перемога Московської держави у боротьбі за

приєднання до неї Казанського ханства. Невідомий автор у складній

алегоричній формі відобразив зовнішньополітичний тріумф Івана IV в його

“священній війні” за звільнення християн від “басурманської неволі”.

 

В іконі-картині “Церква войовнича” простежуються дві сюжетні лінії.

Перша – це зображення Івана IV спадкоємцем та продовжувачем визначних

перемог Олександра Невського, Дмитра Донського, Володимира

Святославовича та візантійського імператора Костянтина Великого. У

другій сюжетній лінії в дусі месіанських ідей московських книжників

немовби ілюстративно змальовано послання апостола Павла до євреїв та

промова митрополита Макарія до російського війська у Володимирі в 1550

р. У даних текстах увага акцентувалася на тому, що воїни, які загинули

під час священних війн за віру, зігнорувавши земною славою, будуть

винагороджені славою небесною. У цілому сюжетна композиція картини-ікони

“Церква войовнича” була покликана надати завоюванню Іваном IV

мусульманських народів Поволжя характеру священної боротьби московських

правителів з іновірцями за поширення християнської віри 23.

 

Певну роль в утвердженні деспотизму у Московській державі відіграв той

факт, що рівень освіченості значної частини населення країни був

надзвичайно низьким. Якщо в Європі у XVI ст. книгодрукування набуло

широкого поширення, то в Росії книги залишалися рукописними і дуже

дорогими. Вони були доступні виключно для вищих суспільних верств.

Наукові знання, вміння читати і писати залишалися прерогативою

обмеженого кола церковних і світських осіб, які переважно займалися

політичною діяльністю. Свідченням цього може бути самохарактеристика

автора теорії “ІІІ-го Риму” Філофея, який писав, що він “людина сільська

і неосвічена в премудрості, не в Афінах народився, ні в мудрих філософів

не вчився, ні з мудрими філософами не спілкувався” 24.

 

Неосвіченість та неграмотність у російському суспільстві навіть серед

духовенства була настільки великою, що на Стоглавому соборі (1551 р.)

православні ієрархи країни прийняли проект відкриття церковних шкіл та

училищ. Однак через відсутність книжних учителів його не вдалося втілити

у життя.

 

У зв’язку з цим провідне місце у культурному розвитку Московської

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ