UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоказування у кримінальній справі: логічний аспект (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2293
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Доказування у кримінальній справі: логічний аспект

 

Гегель колись дотепно зазначив, що перетравлювати страву можна і без

знання фізіології стравоперетравлювання, але без сумніву, що знання

фізіології дозволяє нам налагодити раціональне харчування. Щось подібне

можна сказати про знання логіки у доказовій діяльності в кримінальному

судочинстві. Доказування у кримінальному судочинстві має дві

взаємопов’язані сторони доказування як практичну діяльність по

з’ясуванню фактичних обставин справи та логічне (розумове) доказування.

 

1. Доказування у кримінальній справі поєднує два головних компоненти,

дві сторони – практичну і розумову. Його не можна розглядати як виключно

практичну роботу, тобто роботу по збиранню (наданню), фіксації

(процесуальному закріпленні) та перевірці доказів, чи розумовий процес

по оцінці чи оперуванню доказами. Обидві ці сторони у доказуванні

органічно взаємопов’язані і становлять єдність двох видів діяльності –

практичну та логічну, хоча на початкових етапах провадження у справі

переважає практична (доказування як дослідження), на заключних же,

навпаки, розумова (логічна).

 

Розумова сторона доказування як дослідження підпорядкована законам

логічного мислення, практична – нормам процесуального права, які

приписують здійснення процесуальних дій, що створюють оптимальні умови

для того, щоб процес мислення був логічним і призводив до знань про

фактичні обставини справи, адекватних дійсності [1, с. 49]. При цьому

процесуальні доказові норми також виражають логічні закономірності, а

сукупність даних (інформації) про факти та обставини справи є нічим

іншим як логічним змістом судових доказів. Саме на цій підставі закон

регламентує, що в процесі доказування слідчий (суд) зобов’язаний

встановити наявність логічного зв’язку між доказом і фактом, що

доказується, і цей обов’язок фіксується у вигляді правила доказування та

позначається терміном “належність доказу” – доказ належний, якщо від

нього логічно може бути виведений факт, що доказується. А логічно він

може бути виведений тому, що логічний зв’язок і є відображенням

інформаційного зв’язку між фактами [2, с. 19].

 

2. Доказування фактів кримінальної справи здійснюється, як відомо, двома

шляхами – шляхом отримання інформації про ці факти із встановлених

законом джерел, наприклад, із показань свідків-очевидців (доказування

прямими доказами), та логічним виведенням знання про ці факти з інших,

раніше встановлених, доказових фактів (доказування непрямими доказами).

В першому випадку результатом є інформаційне знання, в другому, - при

оперуванні лише непрямими доказами, ми маємо справу з вивідним знанням.

У реальному доказуванні обидва шляхи тісно переплітаються, взаємно

доповнюючи один одного. Отримання знання лише інформаційним шляхом у

кримінальній справі не є можливим, так як немає справ, де усі докази

були б прямі, а логічний шлях обов’язково передбачає певний мінімум

інформаційного знання, оскільки факти, які є посилками для висновку,

самі у свою чергу повинні бути встановлені і доведені [3, с.88]. Але й у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ