UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛегітимність державної влади та право на громадянську непокору: конституційно – правовий аспект (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3229
Скачало187
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Легітимність державної влади та право на громадянську непокору:

конституційно – правовий аспект

 

Проблема взаємодії громадянського суспільства та державної влади все

частіше попадає в поле зору вчених юристів [1, 2, 3, 4]. В контексті

цієї проблематики особливої актуальності набуває питання легітимності

державної влади та механізму її забезпечення. Легітимність є однією з

основних властивостей державної влади, яка являється продуктом визнання

народом справедливості, законності та доцільності публічної влади, її

інструментів, механізмів діяльності, а також шляхів її обрання. Саме

народ є єдиним джерелом влади, а відтак володіє правом формувати органи

державної влади, здійснювати контроль за ними, а також опротестовувати

їх дії (бездіяльність) та ставити під сумнів легітимний характер законів

прийнятих чинною владою. Кожне з цих прав, включаючи і право на

громадянську непокору, визначає зміст народного суверенітету – принципу,

реалізація якого є однією з основних гарантій легітимності державної

влади.

 

Акції громадянської непокори є не частим, але звичним явищем для

сучасної конституційної демократичної держави. Громадянська непокора –

одна з форм безпосередньої демократії, яка реалізується відповідно до

демократичних конституції на основі права громадян проводити мирні

масові заходи та акції (збори, мітинги, демонстрації, маніфестації,

походи, страйки тощо). Можливі й інші більш радикальні форми реалізації

цього права, неконституційними методами – повстання та революції. Однак,

в даній статті мова йтиме про громадянську непокору як про форму

колективної діяльності, яка являє собою приклад „самообмеженого

радикалізму” [5, С.729] і проводиться легально, в умовах „майже

легітимної” конституційної демократії [6, С. 335-343].

 

Право на громадянський опір тісно пов’язане з природними правами людини

– правом на життя, на свободу світогляду та віросповідання, на свободу

думки та слова і т. д., оскільки є одночасно і невід’ємним правом людини

і гарантією захисту цих прав. Акції громадянської непокори в

демократичних суспільствах спрямовані перш за все на захист особистих та

колективних прав, які час від часу можуть зазнавати певних утисків з

боку публічної влади. Вони є дієвим засобом за допомогою яких будь-яка

людина може здійснювати вплив на членів політичного суспільства і

змушувати професійних політиків прислухатися до суспільної думки.

Громадянський протест є свого роду лакмусовою пробою на легітимність

влади. Він слугує випробуванням того, наскільки ліберальна конституційна

демократія, тобто наскільки серйозне її ставлення до прав, а також

демонструє всю гостроту протиріч між державною владою та громадянським

суспільством, змушуючи шукати можливість врегулювання конфлікту між

ними.

 

З точки зору конституційно-правової теорії важливими є ряд питань на які

ми спробуємо знайти відповідь. Що являє собою з теоретико-правової точки

зору право на протест? Що є тією межею діяльності державної влади,

перейшовши яку вона втрачає повністю чи частково свою попередню

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ