UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбраз Божий: біблійне та еліністичне розуміння (реферат)
АвторPetya
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3678
Скачало310
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Образ Божий: біблійне та еліністичне розуміння

 

Вивчення історії раннього християнства в ХХ столітті зазнало певних

методологічних змін: окрім традиційного підходу до християнства як

універсальної, вселенської релігії, що з самого початку свого існування

протистояла іудаїзму та обрала „еліністичний” культурологічний грунт,

утвердився напрямок, що досліджує „східне” коріння цієї світової

релігії. Праці численних протестантських та католицьких теологів стали

більше уваги приділяти саме іудейскому корінню раннього християнства. З

цією метою, окрім давньоєврейського тексту Старого Заповіту,

інтенсивному вивченню було піддано арамеомовну літературу доби Пізньої

Античності, зокрема таргуми (арамейські парафрази Біблії) та Талмуд.

Основним мотивом нового повороту у вивченні раннього християнства стало

усвідомлення того факту, що на світогляд, а також понятійний та

термінологічний апарат Нового Заповіту, значний вплив виявив саме

іудейський етно-релігійний фон.

 

Зрештою, було визнано, що грецька мова, якою було написані більшість

писаннь ранніх християн, виконувала роль інструменту для передачі

давньоєврейських та арамейських термінів, тому значення багатьох слів та

висловів треба шукати не в літературній та філософській спадщині

античності, а в надбаннях іудаїзму. Тобто, лексичний апарат

новозаповітніх текстів не можна вичати, спираючись лише на значення слів

у класичній давньогрецькій мові. Так само релігійний світогляд раннього

християнства не може бути об’єктивно оцінений, якщо шукати витоки того

чи іншого поняття та уявлення в еліністичній культурі та філософії.

Однобокий підхід часто веде до неправльних асоціацій, а відтак – до

хибних уявлень про природу раннього християнства.

 

Однією з проблем цього плану є розуміння христології – вчення про Ісуса,

Сина Божого, що є головною відмінною рисою християнської теології. В цій

статті ми маємо намір розглянути лише один аспект цієї великої теми, а

саме: концепцію Ісуса як „образу Божого” (?????? ???? ?????).[1] Ми

зосередимось, головним чином, на уривку з Послання Павла до Колосян:

„Який [Ісус] є образ Бога невидимого, первісток всього створіння”

(1:15). Саме ця ідея пізніше була покладена в основу уявлення про Ісуса

як „єдиносущного” (??????????)[2] з Богом та була одним з головних

чинників формування догмату Трійці на Першому Нікейському соборі (325

р.). З іншого боку, в VIII ст. поняття про „образ Божий”, розроблене

Іоаном Дамаскіном, стало одним з базових постулатів в апології

вшанування ікон.

 

Метою цієї статті не є аналіз історії формування традиційних доктрин

християнської Церкви. Ми ставимо на меті дослідити значення згаданого

вислову в контексті Біблії, а також в сучасних ранньому християнству

релігійних та філософських творах.[3] Тобто, характер нашого дослідження

герменевтичний. Через те, що аналогічний вислів неодноразово

зустрічається і в семітських джерелах,[4] і в еліністичних, ми зробимо

детальний аналіз його значення в обох групах текстів. Згідно з відомим

правилом герменевтики, висновок про те, якому значенню віддати перевагу,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ