Реферат на тему:
Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту та цинку в організмі
за умов травматичного пошкодження шкіри
Травми шкіри є невід’ємним компонентом найрізноманітніших хірургічних
втручань, складають досить великий відсоток побутового, виробничого, а
також спортивного травматизму. Статистика ХХ сторіччя переконливо
свідчить про те, що кількість людей в Європі, Америці, Азії та Африці,
які активно займаються фізичною культурою і спортом, неухильно зростає.
Ця тенденція, яка триває і по сьогоднішній день, набрала особливо
відчутних темпів в останні два десятиріччя. Спорт в житті сучасної
людини в економічно розвинутих країнах світу став фактично невід’ємним
компонентом побуту, а для мільйонів людей – сферою професійної
діяльності. Багато сучасних видів спорту (бокс, футбол, регбі, бейсбол,
хокей, гірськолижний та ковзанярський спорт, авто-мото-велоспорт, східні
єдиноборства, багатоборства та ціла низка інших) належать до категорії
високотравматичних. За інтенсивним показником травматизму (ІПТ)
незаперечним “лідером” серед різних сучасних видів спорту є бокс, а за
темпами зростання ІПТ – футбол. Без сумніву, що максимально швидке
одужання та повернення “в стрій” спортсменів після отриманих ними травм
є особливо актуальним. Цей постулат стосується перш за все
професіональних спортсменів-футболістів, оскільки футбол вкінці другого
– на початку третього тисячоліть став за багатьма показниками (кількість
спортсменів, вболівальників, тренерів, масажистів,
спеціалістів-дієтологів, спортивних фізіологів, біохіміків, лікарів,
менеджерів, журналістів, коментаторів та ін.) спортом № 1 на планеті.
Свідченням сказаного є хоча б те, що за перебігом подій на кожному з
трьох останніх чемпіонатів світу з футболу завдяки телебаченню
слідкувало, за даними сучасних провідних спортивно-інформаційних
агенцій, від 1,5 до 3,5 мільярдів людей.
Травматичні ушкодження шкіри (рани, натертості, садна) серед різних
травм спортсменів займають доволі значний відсоток (до 29 %),
поступаючись лише забоям (до 46 %) та ушкодженням сухожильно-зв’язкового
апарату (до 31 %). Враховуючи сказане, пошуки дієвих шляхів
інтенсифікації темпів лікування цієї категорії травм у спортсменів є
вельми актуальними і, власне, стали стратегічною метою даного
дослідження. Загальновідомо, що швидкість репаративних процесів суттєво
залежить від стану обміну речовин в організмі, і передусім – білкового.
З іншого боку процеси репарації генерують потужні зміни в різних ланках
метаболізму.
Незаперечним фактом на сьогоднішній день є те, що одним з обов’язкових
компонентів нормального функціонування клітин організму вважаються
мікроелементи-біотики [1, 2]. Результати ряду досліджень та низки
наукових публікацій, в тому числі і власних, переконливо свідчать про
активну роль біоелементів в роботі імунної системи організму [6, 10].
Наявні в літературі дані стосовно участі мікроелементів в процесах
регенерації та репарації поодинокі [9].
Метою дослідження було вивчити в умовах експерименту деякі, з нашої
точки зору, вузлові показники обміну таких мікроелементів як залізо,
мідь, кобальт і цинк (їх добовий баланс та вміст в шкірі) за умов
травматичного пошкодження шкірних покривів. Одночасно вивчалася
інтенсивність основного обміну – як об’єктивного та вельми
інформативного показника загальної картини метаболічних процесів на
рівні цілісного організму. Беручи до уваги ту обставину, що шкіра є
одним з важливих складових компонентів імунної системи, досліджувалась
динаміка змін окремих показників неспецифічної реактивності організму,
зокрема – чисельність лімфоцитів в периферійній крові та їх потенційна
здатність до спонтанного розеткоутворення, оскільки спонтанне утворення
“розеток” лімфоцитами периферійної крові, за літературними даними, є
маркером Т-лімфоцитів [7].
Об’єкт і методи досліджень З урахуванням сезонних коливань фізіологічних
показників норми, експериментальні дослідження проведені в
осінньо-зимовий період на 30 статевозрілих морських свинках, самцях,
масою 0,45 – 0,60 кг. Моделювання травматичного ушкодження шкіри
здійснювалось шляхом нанесення в ділянці спини двох паралельних
повношарових надрізів шкіри довжиною 2 см кожен, на відстані 1 – 1,5 см
один від одного. Одразу ж утворені дефекти шкіри ліквідовувались шляхом
накладання восьми швів (по чотири на кожен розтин) з використанням
компакт-моделі шовного матеріалу виробництва фірми Medicor
(Будапешт-Угорщина). Надрізи шкіри здійснювалися з допомогою
офтальмологічного хірургічного скальпеля, а піддослідні тварини протягом
всіх вище перерахованих маніпуляцій перебували під ефірним наркозом.
Вказані оперативні втручання проводилися з дотриманням всіх, без
винятку, вимог до проведення експериментальних досліджень на
лабораторних тваринах та правил стерильності при виконанні хірургічних
операцій. В експеримент тварини відбиралися згідно існуючих критеріїв і
утримувалися на раціоні віварію [4].
Балансові дослідження заліза, міді, кобальту та цинку проводили
протягом однієї доби на окремих етапах експерименту в спеціально
сконструйованих для цієї мети обмінних клітках: а) за 2-3 дні до початку
експерименту (норма) і б) через кожні 5 днів після проведеного
оперативного втручання, аж до повного загоєння рани, тобто на 5-й та
10-й дні. Показники балансу вказаних металів визначали шляхом
встановлення різниці між кількістю кожного зокрема біоелемента, яка
протягом доби надходила в організм з їжею, та його кількістю, що
виводилась з організму з екскрементами (сеча, кал) за цей же час.
Отримані таким чином цифрові показники балансу (в мкг за добу) набирали
певних математичних значень, а саме: “+” або “-” , що вказувало
відповідно на наявність позитивного (переважання утримання елемента в
організмі над його виведенням) або негативного (переважання процесів
виведення над утриманням) балансу в організмі кожного елемента зокрема.
Дослідження вмісту металів в біологічних об’єктах (харчові продукти
добового раціону тварин, екскременти, шкіра) проводились методом
визначення заліза, міді, цинку і кобальту в одній пробі [ 3 ]. Показники
стану основного обміну вивчали за методом Сент-Дьєрді, а кількість
Т-лімфоцитів (Е-РУК) в периферійній крові – в реакції спонтанного
розеткоутворення [7].
Отриманий в експерименті цифровий матеріал опрацьований статистично за
допомогою методів кореляційного аналізу та варіаційної статистики з
використанням таблиць Стьюдента [5].
Результати і їх обговорення. Як показали дослідження, травматичне
ушкодження шкіри спричиняє певні, неоднакові за напрямленістю, зміни
балансу заліза, міді, кобальту і цинку в організмі. Так, в усі
досліджувані строки (5-й та 10-й дні експерименту) спостерігається
зниження ретенції заліза, міді та кобальту на фоні суттєвого збільшення
утримання в організмі цинку. Зокрема, утримання заліза на 5-й день
експерименту знижується на 35 % , міді – на 28 % , кобальту – на 27 % .
На 10-й день досліджень (період остаточного загоєння рани) загальна
картина вказаних змін залишається такою ж, хоча їх інтенсивність дещо
нижча: утримання в організмі заліза зменшується в порівнянні з
показниками норми на 18 % , міді – на 8 % , кобальту – на 10 % . Поряд з
цим вектор змін показників балансу цинку в досліджувані терміни має
цілком протилежний напрямок: на 5-й та 10-й дні експерименту утримання
цинку в організмі зростає більш ніж в два рази і складає, відповідно, +
124 % та + 107 % по відношенню до показників норми (табл. 1).
gdUe&A
”
$
(
*
8
:
@
B
P
R
f
h
x
z
?
?
’
c
¤
¶
?
E
E
I
?
ae
ae
i
i
u
ue
th
”
Y”
,
.
6
8
H
J
`
b
x
z
?
?
?
?
”
–
?
?
?
¶
?
?
AE
E
TH
a
oe
o
X дні) кількість заліза та кобальту в досліджуваних зразках шкіри
частково зростає, але в порівнянні з нормою залишається суттєво нижчою,
а міді – підвищується і практично досягає вихідних показників. Водночас
вміст цинку в зоні ушкодження шкіри на всіх етапах досліджень значно
зростає і більш ніж вдвічі (в 2,4 рази на 5-й день та в 2,2 рази на
етапі остаточного загоєння рани) перевищує аналогічні показники норми
(табл. 2). Співставлення даних щодо вмісту досліджуваних мікроелементів
в шкірі та їх балансу в організмі висвітлило наявність між ними тісного
прямого зв’язку, незаперечним свідченням чого є досить високі позитивні
показники відповідних індексів кореляції (пп. 5-8, табл. 4).
Таблиця 1. Динаміка добового балансу заліза, міді, кобальту і цинку
після травматичного ушкодження шкіри (мкг/добу)
Біоелемент Статист.
показник Норма Терміни досліджень (дні)
5-й 10-й
ЗАЛІЗО
M
+m
n
P + 173.0
35.6
20 + 112.8
18.2
10
> 0.1 + 141.3
31.6
10
> 0.5
МІДЬ M
+m
n
P + 95.9
9.0
20 + 69.3
9.2
10
0.5
КОБАЛЬТ M
+m
n
P + 0.78
0.16
20 + 0.57
0.17
10
> 0.2 + 0.70
0.14
10
> 0.5
ЦИНК M
+m
n
P + 8.4
2.1
20 + 18.8
2.3
10
Таблиця 2. Динаміка вмісту заліза, міді, кобальту і цинку в шкірі при її травматичному ушкодженні (мг/кг сирої речовини) Біоелемент Статист. показник Норма Терміни досліджень (дні) 5-й Період остаточного загоєння рани (9-11 дні) ЗАЛІЗО М +m n P 32.30 2.66 10 12.41 0.72 10 0.5
КОБАЛЬТ
М
+m
n
P 56.9*
4.5*
10 31.9*
3.6*
10
0.2
Е-РУК
(Гіга/літр)
M
+ m
n
P
1.670
0.203
10
3.325
0.295
10
0.2
Таблиця 4. Характер взаємозв’язку між окремими досліджуваними
показниками
№
п/п
Порівнювані показники Коефіцієнт
кореляції
( r )
1 Лімфоцити – Е-РУК + 0.80
2 Лімфоцити – Основний обмін + 0.86
3 Е-РУК – Основний обмін + 0.88
4
ЦИНК Баланс – Основний обмін + 0.71
Баланс – Лімфоцити + 0.72
Баланс – Е-РУК + 0.97
5 ЗАЛІЗО Баланс – Вміст в шкірі + 0.96
6 МІДЬ Баланс – Вміст в шкірі + 0.94
7 КОБАЛЬТ Баланс – Вміст в шкірі + 0.98
8 ЦИНК Баланс – Вміст в шкірі + 1.00
Досить високий ступінь вірогідності прямого взаємозв’язку
прослідковується також і між динамікою змін основного обміну з одного
боку та чисельністю лімфоцитів в периферійній крові (+0.86) і їх
здатністю до спонтанного розеткоутворення (+0.88) з іншого.
Висновки 1.Травматичне ушкодження шкіри спричиняє різні за напрямленістю
зміни балансу мікроелементів в організмі: зменшення ретенції заліза,
міді і кобальту та збільшення утримання цинку.
2. Результати балансових досліджень вказаних біоелементів узгоджуються з
даними, стосовно їх вмісту в зоні ушкодження шкіри: збільшення
концентрації цинку і зменшення – кобальту, заліза та міді.
3. Перебіг репаративних процесів в організмі супроводжується а)
інтенсифікацією основного обміну та б) активізацією фізіологічних
процесів в імунній системі: збільшення чисельності лімфоцитів в крові та
їх здатності до спонтанного розеткоутворення.
Література:
Авцин А. П., Жаворонков А. А., Риш М. А., Строчкова Л. С.
Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология. М.:
Медицина, 1991. – 496 с.
Агаджанян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и
экологический портрет человека. М.: изд-во КМК, 2001. – 83 с.
Бабенко Г.О. Визначення мікроелементів і металоферментів у клінічних
лабораторіях. К.: Здоров’я, 1968. – 138 с.
Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные
животные. К.: Вища школа, 1974. – 304 с.
Ойвин И.А Статистическая обработка результатов экспериментальных
исследований. Патологич. физиология и эксперим. терапия. 1960, № 4. – С.
76-85.
Прегер С.М. Микроэлементы и иммунологическая реактивность организма.
Томск: изд-во ТГУ, 1979. – 168 с.
Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике.
К.: Здоров’я, 1978. – 160 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
