UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрфографічні норми сучасної української мови (правопис префіксів, суфіксів, апострофа, м’якого знака, великої літери) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось61874
Скачало1593
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Орфографічні норми сучасної української мови (правопис префіксів,

суфіксів, апострофа, м’якого знака, великої літери)

 

1. Написання префіксів і суфіксів

 

В українській мові функціонує багато префіксів і суфіксів, які можуть

викликати труднощі в написанні.

 

При вживанні префіксів слід керуватися такими правилами: 1) перед

буквами, що позначають голосні, дзвінкі й сонорні приголосні звуки,

пишеться префікс з-, напр.: зекономити, збагатіти, зв’язати; 2) перед

літерами к, п, т, ф, х пишеться префікс с-, напр.: сказати, спитати;

 

3) префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з, напр.:

безсистемний, возвеличити; 4) у префіксах пре-, пере- пишеться е, а в

префіксі при- – и; щоб не помилятися у написанні цих префіксів треба

пам’ятати, що префікс пре- вказує на вищу міру ознаки, префікс при- – на

приєднання, наближення, частковість, результат дії, належність чи

причетність до чогось, а префікс пере- – на повторність, надмірність

дії, подолання відстані, перешкоди; префікси пре-, при-, пере- не слід

сплутувати з частинами коренів пре-, при-, пери- в іншомовних словах,

напр.: премудрий, прийти, приміський, перебути, презент, привілей,

перипетія; 5) префікс прі- мають слова прізвище, прізвисько, прірва,

пріфікс; 6) у префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцеві приголосні

завжди дзвінкі, напр.: обстеження, підходити.

 

У правописі іменникових суфіксів до складних належать такі випадки: 1)

після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р вживається и, після інших приголосних –

і, а після голосних – ї, напр.: командир, банкір, конвоїр 2) з літерою и

пишуться суфікси -ник, -чик, -щик, -івник, -ич, -иво, напр.: макетник,

прапорщик, працівник, Мотрич, паливо, але марево;

 

3) суфікси іменників сер. роду мають дві букви нн та и, і, а (я) чи е,

напр.: шумовиння, говоріння, сприяння, звернення; 4) деякі суфікси

завжди пишуться з м’яким знаком, зокрема -альник, -ильник, -ільник,

 

-альність, -аль, -ець, -ість, -тель, напр.: прибиральник, геніальність,

коваль, переможець, першість, мучитель.

 

Стосовно написання прикметникових суфіксів складними є такі випадки: 1)

у непохідних і похідних прикметниках, твірна основа яких немає кінцевого

н пишеться суфікс -н-ий (-н-ій); суфікс н не подвоюється і в

дієприкметниках, напр.: природний, всесвітній, ближній; куплений; 2) дві

літери нн мають суфікси прикметників, утворених приєднанням до твірної

основи на -н- суфікса н, напр.: законний, плинний, ранній; 3) суфікси

-ичн-ий, -ічн-ий, -їчн-ий вживаються після приголосних д, т, з, с, ц, ч,

ш, ж, р у прикметниках, утворених від іншомовних слів, напр.:

бюрократичний, академічний, архаїчний; 4) суфікси -ин, -ин-ий пишуться

після приголосних, а суфікси -їн, -їн-ий – після голосних у присвійних

прикметниках, напр.: материн, бджолиний, зміїний; 5) суфікс -ев-ий

(-єв-ий) пишеться у прикметниках з наголосом переважно на основі після

м’якого і шиплячого приголосного, -ов-ий – незалежно від наголосу після

твердого приголосного, а також після м’якого, шиплячого або й з

наголосом на закінченні, напр.: значеннєвий, службовий, грошовий.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ