UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПунктуаційні норми сучасної української мови. Розпорядчі документи (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось29521
Скачало841
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Пунктуаційні норми сучасної української мови. Розпорядчі документи

 

1. Значення розділових знаків

 

Пунктуаційні норми – це встановлені правила вживання розділових знаків

на письмі (крапки, знака питання, знака оклику, крапок, дужок, лапок,

коми, крамки з комою, двокрапки, тире).

 

Крапка ставиться у кінці розповідного речення або спонукального, якщо

воно без окличної інтонації, між пов’язаними частинами тексту і в інших

випадках, напр.: Конкуренція є важливою рушійною силою розвитку

економічних систем, складовою частиною їх господарського механізму

(Економічний словник-довідник (далі ЕСД), 115).

 

Знак питання ставиться у кінці питального речення, в дужках у середині

цитати або після неї для виявлення сумніву або критичного ставлення

того, хто цитує, до наведеного матеріалу, напр.: Як розвивається

економіка України на сучасному етапі?

 

Знак оклику ставиться у кінці окличного речення, після вигуків,

звертань, слів так, ні, коли вони стоять на початку речення й

вимовляються з виразною інтонацією; в дужках у середині цитати або після

неї для вияву ставлення автора до наведеного ним матеріалу, напр.:

Провідні фірми країн-членів Європейського Союзу намагаються придбати

найбільш життєво важливі та прибуткові галузі виробництва!

 

Крапки ставляться на позначення перерваності або недокінченості речення,

пропуску в цитаті, а також коли цитата береться з середини речення або

цитоване речення наводиться не до кінця, напр.: Клієнти мають право

відкривати свої розрахункові (поточні, валютні) рахунки в одному із

самостійно вибраних ними банків... (ЕСД, 21).

 

У дужки беруться підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів;

вставні слова, речення як зауваження до тексту; прізвище автора, що

стоїть після цитати, наведеної з його творів, напр.: До оборотного

капіталу належить частина постійного капіталу (сировина, матеріали,

паливо, незавершене будівництво тощо) та змінний капітал, що авансується

на купівлю робочої сили (ЕСД, 159).

 

У лапки беруться цитати, застарілі, незвичайні слова або вжиті вперше;

індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, організацій, підприємств,

наукових праць, літературних творів, газет, журналів, фільмів тощо,

напр.: Роялті – ліцензійна винагорода за право використання винаходів,

“ноу-нау”, патентів, випуск книг у вигляді періодичних видань або

поточних відрахувань.

 

2. Використання коми, крапки з комою

 

Одним із найбільш складних розділових знаків є кома.

 

У простому реченні кома ставиться між однорідними членами речення,

з’єднаними інтонаційно, одним, двома або кількома однаковими

сполучниками, напр.: Вибірковий акциз в окремих країнах встановлюється

на телефонні послуги, показ кінофільмів, квитки на певні види

транспорту, комунальні послуги (ЕСД, 11), Засоби праці в процесі

виробництва функціонують протягом багатьох років, але зберігають при

цьому свою натуральну форму (ЕСД, 13);

 

– перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які

приєднують до попередніх членів речення ще один елемент, напр.: Доходи

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ