Всього в базі: 76865
останнє поновлення: 2014-09-04
за 7 днів додано 0

загрузка...
ГЛАВНАЯ
ДОСКА ОБЬЯВЛЕНИЙ
УЧЕБНИКИ

Loading...





© UKRREFERAT.COM 2000-2013


ПОШУК:   
UKRREFERAT.COM
найбільша колекція україномовних рефератів

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАкцентуаційні норми сучасної української мови (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось24034
Скачало1457
Опис
Закачка
Реферат на тему:

Акцентуаційні норми сучасної української мови

1. Норми наголошування в українській мові

Акцентуаційні норми – загальноприйняті правила наголошування слів.
Розділ мовознавства, який вивчає наголос, називається акцентологією.
Часто ці норми розглядають у межах орфоепії.

Для української мови характерний динамічний наголос, який полягає у
виділенні одного зі складів слова більшою силою голосу, тобто сильнішим
видихом струменя повітря. Наголос в українській мові вільний, тобто може
падати на будь-який склад, напр.: а?верс, акце?пт, арбітра?ж,
акредити?в, автоматиза?ція; відзначається здатністю рухатися у межах
слова зі зміною його форм, напр.: авансува?ти – авансу?ють.

Крім словесного наголосу, виділяють ще фразовий наголос (виділення
певного слова у фразі або посилення словесного наголосу у певній
синтаксичній позиції), логічний наголос (особлива вимова певного слова
чи кількох слів у висловлюванні) і емфатичний наголос (емоційне
виділення слів у висловлюванні напруженою вимовою певних звуків). 

До особливостей наголошування слів української мови належать: 

– наголошування слів з рухомим наголосом (віз, везла?);

– наголошування слів з усталеним наголосом, переважно іншомовних
(кварта?л, кіломе?тр, аристокра?тія);

– подвійне наголошування слів (за?вжди?, по?ми?лка);

– наголошування складних слів (прива?тнорабовла?сницький,
ра?боторгі?вля); 

– наголошування іншомовних слів, які можуть становити труднощі у вимові
(фено?мен, до?гмат, гене?зис);

– наголошування слів, форм слів, відповідники яких у російській мові або
в діалектному мовленні мають відмінні наголоси (ки?дати, нови?й,
ви?падок, віднести?,);

– наголошування слів з метою розрізнення їх значень (ви?ходити і
виходи?ти, забі?гати і забіга?ти).

В українській мові є правила акцентуації, які поширюються на певні групи
слів:

– дієслова вести?, нести? і под. мають наголос на останньому складі,
слово бути в інфінітиві та у формах майбутнього часу – на першому, а в
минулому часі одн. (жін. та сер. р.) й мн. – на останньому (бу?де,
бу?дуть, була?, були? тощо);

– іменники на -ання наголошуються, як їх твірні дієслова (розв’яза?ння,
планува?ння тощо); у двоскладових іменниках наголошується останній склад
(знання?, звання? тощо);

– абстрактні іменники на -ин-а, утворені від прикметників, мають наголос
на останньому складі (величина?, новина? тощо);

– географічні назви на -щин-а, -чин-а мають такий наголос, як і слова,
від яких вони утворені (Ки?ївщина, Доне?ччина);

<

p

p

ви-, від-, за-, на-, над-, об-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз-,
мають наголос здебільшого на префіксах (за?хід, ро?зстріл, за?тишок,
пере?біг, при?повідка тощо); винятки розгро?м, зачи?н, набі?р;

– переважна більшість іменників у множині має наголос на закінченні
(листки?, сторінки? тощо);

– однаково наголошуються слова такого типу творення, як аристокра?тія,
демокра?тія; діало?г, катало?г тощо; числівники одина?дцять,
чотирна?дцять, п’ятдеся?т, шістдеся?т тощо; більшість слів однакового
типу творення мають різний наголос, напр.: вимика?ч, шука?ч і
-----> Page: 
0 [1]



ЗНО 2014 на zno.br.com.ua.
Цены, прайсы Украины
Интернет-магазины
Картинки, Приколы, Истории в ibigdan!

загрузка...








Loading...