UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОснови культури мовлення (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10511
Скачало569
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основи культури мовлення

 

1. Поняття мови і мовлення

 

Мова – це суспільне явище, засіб формування, становлення особистості,

пізнання й освоєння світу, засіб спілкування між людьми, передання і

набуття досвіду. За тлумачним словником української мови мова –

“сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного

суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а

також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження

думок” [111, IV, 768].

 

Як суспільне явище мова виконує комунікативну функцію (спілкування) і

мислетворчу (формування і формулювання думок), що є основними,

загальними функціями мови. З комунікативною пов’язані такі функції:

контактоустановлювальна (налагодження контакту), номінативна (позначення

речей), емотивна (вираження почуттів, емоцій), експресивна

(самовираження), естетична (вираження смаків, уподобань), волюнтативна

(волевиявлення), прагматична (вираження ставлення мовця до

висловленого), метамовна (використання мови для опису спеціальної

наукової мови). З мислетворчою пов’язані функції: пізнавальна (пізнання

світу), акумулятивна (нагромадження знань про світ), культуроносна

(засвоєння культури свого народу), ідентифікаційна (усвідомлення своєї

належності до певної спільності). Функції тісно пов’язані, відсутність

чи неповнота використання якоїсь згубно впливає на мову в цілому.

 

Мова є загальним, абстрактним поняттям. Вона реалізується у мовленні,

без якого стає мертвою. Мовлення – це “спілкування людей між собою за

допомогою мови, мовна діяльність” [111, IV, 770]. Мовлення має

індивідуальний характер, залежить від віку, статі мовця, його виховання,

освіти, становища у суспільстві, темпераменту, стану здоров’я та інших

ознак, властивих конкретній людині.

 

У мові переважає системність, упорядкованість, без чого не можна було б

ні засвоїти її, ні користуватися нею. У мовленні можливі різні

випадковості, помилки, відхилення. Але будь-які зміни, новації спочатку

виникають у мовленні, а потім потрапляють або не потрапляють у мову,

тобто з окремого факту стають або не стають явищем соціальним.

 

2. Українська мова як національна літературна мова

 

Українська мова є національною мовою. Як мова корінного населення –

українців вона проголошена державною в Україні.

 

Національна мова – це “засіб спілкування нації та засіб її

самоідентифікації серед інших націй” [28, 90]. Вона є історичною

категорією, пов’язана зі становленням та розвитком нації. Національна

мова складається з літературної мови і нелітературних форм спілкування

(просторіччя, жаргони, діалекти та інше).

 

Літературна мова – вища форма національної мови, яка відзначається

унормованістю, відшліфованістю, уніфікованістю, стандартизованістю,

високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів. Обслуговує

різні сфери суспільного життя людей (державні, громадські, політичні

установи, науку, пресу, телебачення, освіту, театр, кіно, художню

літературу, побут людей, ділове спілкування) [118, 37-38].

 

Літературна мова існує у двох формах: усній і писемній. Усна форма

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ