UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологія науки та її структура (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21470
Скачало1441
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ості її можна розділити на

пізнавальну, аналітичну, діагностичну, оцінну, контрольну, управлінську,

виробничу і споживацьку. За типом взаємодії (об’єкт–суб’єкт)

об’єкт–суб’єктну й суб’єкт–об’єктну різновиди діяльності. Відомо, що

істотний відбиток на конкретний різновид діяльності накладає сам об’єкт,

який виділяє такі різновиди діяльності: інституційну, процесуальну,

інноваційну, діяльність по розвитку відносин, цінностей, норм, систем.

При цьому кожний різновид діяльності вимагає відповідної методології (

пізнання, оцінювання, практики, аналізу, прогнозування, моделювання,

навчання, діагностики, управління, контролю, виробництва, перетворення,

відносин, споживання тощо).

 

Виділення певної методології відповідно до різновидів діяльності не

знімає проблему її розуміння, а вимагає структурного її осмислення. На

найбільш загальному рівні в методології можна виділити три напрямки:

методологію пізнання (гносеологічна), методологію оцінювання

(аксіологічна) й методологію практики (праксеологічна). За змістом,

кожна з них включає принципи і норми, цінності і парадигми, поняття і

методи, теорії і прийоми.

 

Отже про методологію необхідно говорити в широкому значенні, яка

об’єднує сукупність конкретних цілісних її різновидів, котрі взаємодіють

між собою. Ці види методології поширюються на наукове дослідження як

таке, а не на окремі його складові діяльності, коли виділяються,

наприклад методологія експерименту, методологія інтерпретації та інші.

 

/оява, розвиток, відмирання), раціоналістична (всебічна раціоналізація

пізнавального процесу), позитивістська (припускає операціоналізацію

пізнання та його підкорення реальному практичному ефекту), модерністська

(оновлення класичного раціоналізму новим), системна (ґрунтується на

системних уявленнях і системних методах дослідження), кібернетична

(застосування кількісних моделей на основі кібернетичних уявлень),

постмодерністська (в основі лежать ідеї дискурсу та реконструкції,

бінарної опозиції – заперечує традиції модернізму).

 

В історичному сенсі можна виділити два різновиди методології:

класична і посткласична. Класична будується на принципах раціональності,

можливості експериментальної перевірки гіпотез, твердого наукового

доказу. Її основний недолік полягає у метафізичності, у монічному

баченні істини. Ця методологія ґрунтується на принципах підкорення

людиною природи і панування над нею.

 

Постмодерністське мислення виникає як реакція, як протест проти нічим

не стримуваної активності суб’єкта, тотального панування влади. Звідси

постмодерністська методологія є критичною рефлексією, визнає

різноманіття істини. Значного поширення набуває ідея багатоваріантності

розвитку, переоцінюється роль суб’єкта й об’єкта щодо розвитку у бік

більшої значущості суб’єкта, який перестає слідкувати за природністю

об’єкта, сам формує для нього простір змін (Кохановський В.П., 1999;

Бевзенко Л.Д., 2001).

 

Ряд вчених–філософів (Ільїн В.В., 1994; Кохановський В.П., 1999)

стверджують, що методологія як така у ХХІ столітті неминуче має зазнати

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ