UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологія науки та її структура (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21418
Скачало1439
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рібна. Так, за сферою дії принципи можна поділити на

формально–логічні, математичні, філософсько–світоглядні,

загальнонаукові, конкретно–наукові. За світоглядністю (за видом

інтегрованого світогляду) можна виділити наступні: метафізичний,

матеріалізму, ідеалізму, розвитку, суб’єктивізму, об’єктивності,

детермінізму. У відповідності до методології певних періодів розвитку

науки можна поділити на такі: класифікації, додатковості, комплексності,

системності, синергізму, творчого занурення. За базовими знаннями на

основі яких виник принцип їх можна класифікувати на логічні,

порівняльно–історичні, генетичні, а за рівнем пізнання на принципи

емпіричного й теоретичного пізнання.

 

Іншою не менш важливою проблемою є саме формулювання принципів наукового

пізнання. Формулюючи принципи передусім необхідно звертати увагу на

наступне: чи цей принцип принципово новий, чи вияв уже відомого; якщо

принципів сформульовано дуже багато, то очевидно є дефіцит супідрядності

між ними; принципи не повинні заперечувати один одного, а доповнювати й

розвивати; принципи мають бути перевірені на істинність.

 

Основний принцип науки – це об’єктивність. Під об’єктивністю як правило

розуміють незалежність дослідження від цінностей дослідника (Ладанов

І.Д., 1997). Об’єктивність з часу виникнення науки постає у вигляді її

ідеалу, до якого завжди повинен прагнути вчений. На противагу

об’єктивності суб’єктивність уявляється як основний недолік у

відображенні світу. Проблема суб’єктивності найбільш характерна для

гуманітарних наук ( педагогіка, психологія, соціологія, політологія,

історія тощо) де спостерігається надзвичайно сильна залежність

дослідження від системи цінностей самого дослідника, належності його до

тієї чи іншої соціальної групи. Проте, повне відсторонення від

суб’єктивного (нейтральність, ігнорування концептуальної й

методологічної моди тощо) призводить до зворотного – ще сильнішого

прояву суб’єктивізму. Водночас творча індивідуальність вченого як один з

проявів суб’єктивного є чи не найважливішим джерелом наукового знання

 

Науковому дослідженню нерідко заважає тенденційність дослідника

(схильність до певної ідеї), яка стримує розвиток науки, а нерідко

заводить її в тупик. Тенденційність призводить до формування помилкових

доктрин, які можуть тривалий час бути домінуючими і стримувати процес

пізнання об’єктивної реальності.

 

З метою досягнення об’єктивності необхідно осмислювати всю сукупність

фактів, відтворювати результати проведені іншими вченими, здійснювати

конструктивно–критичний підхід до явищ і процесів, оцінювати вплив

світоглядних позицій, користуватися перевіреними й сучасними методами

дослідження, які відповідають природі досліджуваного об’єкта ( Масионис

Дж., 2004).

 

Відомо, що виключно важливу регуляторну функцію у науці відіграють

парадигми (сукупність методологічних, світоглядних, наукових,

управлінських та інших настанов, що сформувалися історично і прийняті у

своїй спільноті як зразок, норма, стандарт вирішення проблеми). До

змісту парадигм включаються сукупність теоретичних стандартів, ціннісних

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ