Реферат на тему:
Психічні якості та їх роль у системі психологічної підготовки дзюдоїстів
Ріст результатів у спорті вищих досягнень, жорстка конкуренція на
міжнародній арені вимагають високого рівня підготовленості від суб’єктів
змагальної діяльності. Вміння вдало управляти власними рухами, що
засноване на оволодінні механізмами розвитку психіки є важливим
складовим елементом процесу підготовки спортсмена.
За сучасних умов психологічна підготовка дзюдоїстів має велике значення,
що обумовлює пошук шляхів, засобів та методів, спрямованих на досягнення
оптимального стану готовності та успішної реалізації можливостей
людського організму в екстремальних ситуаціях.
Перемога в спорті в значній мірі диктується індивідуальними
психологічними особливостями особистості. В цьому контексті актуальним є
дослідження психічних якостей – однієї з найважливіших ланок у системі
психологічної підготовки дзюдоїстів.
В процесі спортивної діяльності індивід постійно розвивається і
вдосконалюється. При цьому виникають деякі проблеми психологічного
характеру, які потрібно знати та враховувати у навчально-тренувальному
процесі [9].
Спортивне досягнення, так як і інші успіхи людини взагалі є результатом
взаємодії зовнішніх (фінансових, матеріальних) і внутрішніх (відношення
до тренувань, наявність задатків) факторів, які можуть бути
взаємообумовлюючими. При цьому зовнішні тільки опосередковано впливають
на успіх, викликаючи у спортсмена суб’єктивні стани, які визначають його
поведінку. Ряд вчених вважає, що кожна подія відбувається на фоні
певного психологічного стану, що обумовлює її протікання, а внаслідок
цього і її зміну [3].
А.В. Родіонов[4] стверджує, що у розвитку людини головну роль
відіграють зовнішні фактори, які спонукають її до цілеспрямованої
діяльності і мають різноманітний характер. В.П. Некрасов наголошує на
важливості ситуативних чинників навчально-тренувальної та змагальної
діяльності, раціональне застосування яких дає можливість виховати
необхідні психічні якості, відношення, мотиви, що визначають прагнення
спортсмена до високих досягнень і характеризують його як особистість
[4,5]. На теперішньому етапі виникла науково обґрунтована потреба
дослідити психічні якості у контексті розгляду психологічної підготовки
дзюдоїстів.
Численний матеріал, накопичений вітчизняними та зарубіжними
спеціалістами, відображає різні аспекти психологічної підготовки
спортсменів. У працях багатьох вчених висвітлюються окремі питання даної
проблеми. Так, А. В. Родіонов[6] у процес психологічної підготовки
включає комплекс психолого-педагогічних і медико-біологічних впливів, що
спрямовані на формування високого рівня тренованості, психічної
надійності й готовності до участі у відповідальних змаганнях.
Г.Д. Горбунов[3] вважає, що поняття ”психологічна підготовка ” не є
найширшим у психології спорту, а тільки частиною фахового забезпечення
діяльності і виділяє такі компоненти: психодіагностика, управління
станом та поведінкою особистості в тренувальних та змагальних умовах.
Для досягнення високих результатів необхідно знати особливості виду
спорту і ті вимоги, що покладаються на спортсмена, його психічні якості
та рівень їх досконалості [7]. Психічні якості в знчній мірі обумовлені
природними задатками, які вдосконалюються в процесі занять дзюдо [12].
Високий рівень розвитку психічних якостей є однією з важливих умов
психічної надійності та високої результативності змагальної діяльності
дзюдоїста. Однак закономірності їх формування в достатній мірі не
вивчені. Увага психологів спорту приділяється в основному вивченню
психічних процесів і станів спортсмена [8,9].
Р.В. Павелків[2] вважає що психічні процеси є первинними регуляторами
поведінки людини. Вони мають певні динамічні характеристики, до яких
належать параметри , що визначають тривалість та стійкість психічного
процесу. Психічні процеси тісно пов’язані і виступають первинними
чинниками формування психічних станів людини. Водночас психічні стани
впливають на перебіг та результат психічних процесів і можуть
підвищувати ефективність діяльності індивідуума або навпаки її
гальмувати. Уміння регулювати психічний стан є важливою складовою
підготовки борця-дзюдоїста. Однак, незважаючи на те, що важливість
психічної саморегуляції загальновизнана і існує багато методичних
прийомів її розвитку, систематичне навчання ним у боротьбі дзюдо майже
не проводиться. Лише окремі видатні спортсмени самостійно оволодівають
умінням регулювати свій психічний стан [7,11].
Питання про розвиток вміння мобілізуватися і керувати своїм емоційним
станом, який виробляється в ході багаторічного цілеспрямованого
тренування, набуває особливого значення під час виступу на змаганнях та
підготовки до них [4, 5,11].
Рівень психологічної підготовленості визначає психічний стан спортсмена,
який є дуже важливим і необхідним для ефективної спортивної діяльності,
виявленням психічних функцій і характеризується певним рівнем їх
активності.
Проблема формування психічних якостей спортсменів є одним з аспектів
загальнопсихологічної проблеми розвитку властивостей і здібностей
особистості на основі психічних процесів і станів[2]. Утворення
психічних якостей на основі психічних процесів розглядалося авторами з
різних позицій: як результат закріплення процесу внаслідок повторення
рухових дій; як наслідок генералізації узагальнення процесів; як
результат синтезування різноманітних процесів однієї модальності з
наступним закріпленням і узагальненням системи, що утворилася[6,7,8].
На нашу думку, такий напрямок психологічного забезпечення спортивної
діяльності хоча і дає певні позитивні результати за відносно короткий
термін, але не може бути досить надійним, оскільки психічні стани
залежать не тільки від ситуації але і від індивідуальних психічних
якостей людини.
Дзюдо висуває надзвичайно високі критерії до психіки особистості. Адже
сучасний поєдинок характеризується високою психоемоційною напругою й
інтенсивністю. При цьому швидкість дій спортсмена, в умовах миттєвої
зміни змагальних ситуацій, залежить від їх реального оцінювання. Реакція
повинна бути адекватною і своєчасною.
H
H
L
?1/4!:$?*E,„.A25?70@?CuuuuuuuiOOiiiOiiOOOOOOOOO
формованості уявлення – форми імітації, що охоплює елімінацію з пам’яті
інформації з різного досвіду та перетворення її на образи, що мають
значення (наш мозок здатний уявити те, чого ще не відбувалося), мислення
суб’єктів навчально-тренувального та змагального процесів [5, 10].
Мислення дзюдоїста протікає в умовах, що постійно змінюються на фоні
морфофункціонального напруження і характеризується гнучкістю,
винахідливістю, вмінням швидко приймати правильні рішення і
реалізовувати їх. Мислення борця носить наочно-дієвий характер,
базується на знаннях техніки і тактики дзюдо, потребує швидкого
орієнтування і миттєвого прийняття необхідних рішень, реалізується і
перевіряється практичними діями [7], які вимагають прояву волі.
Воля – психічне явище надзвичайної складності, що характеризується як
діяльна сторона розуму, особлива функція мозку, котра дозволяє
спортсмену управляти собою в умовах подолання перешкод різної важкості і
включає в себе гностичні (інтелектуальні), емоційні (мотиваційні) і
операційні (уміння) компоненти. Конкретними проявами волі є вольові
якості [3].
У вихованні вольових якостей дзюдоїстів вирішальним фактором є
орієнтація діяльності на систематичне подолання труднощів. Спрямованість
на досягнення високих результатів , постійне підвищення тренувальних
вимог сприяють вихованню вольових якостей.
Ряд авторів виділяють наступні вольові якості, які є важливими для
дзюдоїстів: сміливість, мужність, рішучість, самостійність,
цілеспрямованість, наполегливість, витримка, самоконтроль [7, 8, 9].
На практиці розповсюдженими є випадки, коли спортсмен, показуючи суттєві
результати на тренуваннях, на офіційних змаганнях демонструє значно
нижчі показники. Вирішення цього завдання є складовою частиною
підготовки спортсмена і являє собою розвиток психічних якостей,
вдосконалення здатності управляти власною поведінкою.
Раціональний вплив на психіку дзюдоїста можливий за наявності
об’єктивними даних про функціональні та рухові можливості борця,
інформації про його психічний стан перед кожним тренувальним заняттям.
Для цього важливо здійснювати щоденний контроль за самопочуттям
спортсмена, навчати його методам авторегуляції.
Особливе місце в розвитку психічних якостей припадає на етап початкової
та базової спортивної підготовки. Адже під час цих етапів закладається
основа для формування результативної діяльності спортсмена. Вважається,
що однією з головних психічних особливостей, яка визначає успіх у
спортивній діяльності кожного новачка є особистісні мотиви, які привели
юнака в дзюдо.
Одна із проблем психологічної підготовки – збереження бажання
спортсменів до постійного вдосконалення на протязі тривалого часу. В
останні роки в зв’язку з різким підвищенням тренувальних і змагальних
обсягів навантажень, фізичних та психічних напружень ця проблема набула
особливої гостроти.
Мотив є ключовим чинником у свідомій і цілеспрямованій діяльності
спортсмена. Необхідно знати, яку мету поставив перед собою вихованець,
як він сподівається її досягти. При цьому аналізуючи його поведінку і
діяльність слід не лише визначати головні прагнення, але й з’ясовувати
ті особливості особистості, які визначають її життєву позицію,
відношення до різних сторін дійсності. Це сприятиме підвищенню
ефективності роботи тренера і спортсмена у розв’язанні поставлених
завдань [9].
Висновки
1. Розвиток психічних якостей є однією з найважливіших складових
загальної психологічної підготовки спортсменів-дзюдоїстів. Одним із
основних періодів виховання психічних якостей є етап початкової та
базової спортивної підготовки спортсменів. Особливості формування
психічних якостей дзюдоїстів пов’язані із специфічною діяльністю
представників даного виду східного одноборства.
2. Система психологічної підготовки представляє всі сторони зовнішнього
впливу, що базуються на знаннях, уміннях та досвіді спортсмена, на
характеристиці його особистісних якостей, спеціальній підготовленості та
індивідуальних засобах подолання перешкод на шляху до спортивної
майстерності. Нехтування психологічною підготовкою в умовах
навчально-тренувального та змагального процесів унеможливлює мобілізацію
вольових зусиль для досягнення спортсменом високого результату.
3. Очевидним і беззаперечним є необхідність впровадження в систему
підготовки спортсменів-дзюдоїстів навчання загальновідомим в психології
методам саморегуляції та їх адаптації з урахуванням специфіки виду
спорту.
Список використаних джерел
Борьба дзюдо / Под ред. Коблева Я.К., Рубанова М.Н., Невзорова В.М. –
М.:Фізкультура і спорт, 1987. – 160 с.
Многолетняя тренировка юных спортсменов: Учебное пособие / В. Г. Алабин,
А.В. Слабин, В. П. Бизин.– Харьков: Основа, 1993. – С. 77 –92.
Павелків Р.В. Загальна психологія. – К.: 2004. – 506 с.
Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.
– К. : Олимпийская литература, 1997. – С. 229 – 246.
Психорегуляция в подготовке спортсменов / Под ред. Некрасова В.П. – М.:
Физкультура и спорт, 1985. – 176 с.
Родионов А.В. Психологические аспекты подготовки спортсменов высокого
класса / Психология и современный спорт: Межд. сб. науч. работ по
психол. спорта.- М.: Физкультура и спорт, 1982.- С. 311-360.
Родионов А.В. Психология физического воспитания и спорта. – М.:
Академический проект, 2004. – С. 24
Спортивная борьба: Ежегодник / Под ред. Колесника Л.Ф. – М.: Физкультура
и спорт, 1985 – С. 57-61
Стамбулова Н.Б. О формировании спортивно-важных психических свойств
спортсмена // Спортивная психология в трудах отечественных психологов.
– СП-б. : Питер 2003, – С. – 64-73.
Уейнберг Р.С., Ґоулд Д., Основы психологии спорта и физической культуры.
– К.: Олимпийская литература, 2001. – С. 211-225.
Фотуйма О. Саморегуляція ситуативної агресії в діяльності спортсмена //
Оптимізація прроцесу фізичного виховання в системі освіти: Матеріали
Всеукр. наук. конф., Тернопіль, 20-21 листопада 2003 р. – Тернопіль,
2003. – С. 152-154.
Эмоционально- волевая подготовка спортсменов / Под ред. Филатова А.Т. –
К.: Здоров’я, 1982. – 296 с.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
