UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШамбхала у ведично-буддійській традиції (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5260
Скачало201
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Шамбхала у ведично-буддійській традиції

 

Про існування царства Шамбхали (санскр. “Дійсно щаслива”, тібет.

Деджунг, bde ‘byung “джерело щастя”) індусам повідомила ще “Бхагавата

Пурана” та санскритська енциклопедія “Вахаспатья”. Шамбхала називається

також “Країна дев’яносто шести”, тобто за кількістю міст, що оточують її

столицю Калапу (санскр. “Складена з частин”). За даними індуських

джерел, ця країна знаходиться десь на схилах Гімалаїв, біля Бхутану

(Бутану, де її називають “Ксембала” ) та Тібету або в окрузі Нгарі

Західного Тібету. Біля неї у Західному Тібеті землі Арівархи розташована

священна гора Кайласа.

 

Багато буддиських текстів містять ретельні, але не чіткі, описи

досягнення Шамбали (Шамбхали). Чи слід їх приймати буквально, чи

метафорично — думки розходяться. Наявні тексти, в котрих дається

детальний опис самого царства. Наприклад, згідно з “Великим коментарем

до Калачакри” буддиста Міфама (ХІХ ст.) царство Шамбхали розташоване на

північ від ріки Сіта та розділене вісьмома гірськими пасмами. Столиця

правителя Калапа (санскр. “складена з частин"; у "Матсья-пурані" наявний

варіант назви — Катапа), начебто, розташована у формі великого кола на

вершині гори Кайласи, що знаходиться в центрі країни. На південь

простягається сад Малайя, а в цетрі – храм Калачакри.

 

Тібетський монах Манлугпа (ХІІІ ст.) написав перший путівник у Шамбалу,

вибравши точкою відліку свій дім, від якого слід рухатися по напрямку в

Ладак(х)у, потім у країну Хор, потім повернути у країну Согпо (Монголію)

і приблизно років через два можна досягти Шамбали.

 

Проте якщо в іранських (таджики) варіантах переказів правителем Чамбулі

Мастон був богатир Кер-оглу, то в тібетських легендах вищезгаданий

цар–воїн Гесер (ХІ ст.) із Лінги (провінція Кхам на сході Тібету) лише

керувався духовним наставництвом містичної, перебуваючої у “тонкому

світі”, на “небесах”, Шамбали, і навіть не здійснював туди подорож –

його зв’язок із царством був духовним.

 

У ваджраяні буддизму (не плутати з ваджраяною індуїзму!) першим

правителем Шамбали вважається Чандрабхадра або Сучандра (“Добрий

Місяць”; тібет. Давасамба або Дава Самбо, кит. Сюй-Чженьцзюнь) з

північного Кашміру, яким мати завагітніла неприродним чином від перлини,

що впала їй за пазуху із дзьоба золотого фенікса (пор. із зачаттям

українського героя Котигорошка, давньо-індійського Кітта-Хари.).

 

У китайському варіанті Сюй-Чженьцзюнь, володар країни Дежюнг (Шамбхали;

також можна тут згадати легендарну країну — “святилище Безсмертних”

даосів Тебу, загублену десь між Тхуанем і Тібетом, де пасма сніжних

вершин приховують вузькі долини, пересічені стрімкими потоками і

водопадами), у віці 136 років разом зі своїми домашніми, півнями та

собаками із Західної гори вознісся на небо. Він залишив нащадкам 130

віршів, що досі використовуються для ворожіння.

 

В даоській антології “Юнь цзі ці цянь” розповідається, що “щасливі

землі” розташовані між “славними горами” і що верховний правитель небес

(шан ді) послав туди досконалих людей (“чжень жень”), безсмертних, для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ