.

Гер-огли — володар Чамбулі мастон (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
205 4315
Скачать документ

Реферат на тему:

Гер-огли — володар Чамбулі мастон

У один семантичний ряд з вищезгаданим народженим у померлої Настасі
“золотосяючим дитям (або «золотосяючими близнюками)” Кощеєм та
ведично-буддиським божеством Кшітігарбха (“Лоно землі”) пов’язується
нами тюркський міфо-епічний герой іранського походження Гер-огли (“син
могили”) чи Кер-оглу (“син сліпого”), народжений у могилі (пор. перший
компонент імені з вищезгаданим іменем Керсаспа). Його батько конюх був
осліплений ворогом і за це герой мстить.

Кер-огли — воїн, чарівник, співець, поет і музикант. Справжнє його ім’я
— Равшан, належав він до племені теке (текінців) з Північного Хорасану.
Він — представник династії ханів Мевру (Морі), його дід — Тулібай-сінчі
(або Джігалі-бек чи Чагалібек), син хана Кавушті, був взятий у полон
Оділ-ханом (у туркменській версії — османом Хункаром) та одружений на
принцесі Бібі-Ойші. Їх син, який і є батьком Горгулі (Кер-оглу),
називається теж Равшан (варіант: Адібек, Майтар) і свого часу був взятий
у полон Шахдар-ханом, царем Зангара з країни кизилбашів
(персів-шиїтів). Тут він зустрічається з текінською принцесою
Бібі-Хілал. Змушений втікати від правителя, Равшан залишає свою вагітну
дружину, яка перед пологами помирає. Її слуга пастух Рустам викопує їй
могилу, де в неї народжується син. Немовля вигодовує кобилиця. Підрісши,
Гер-огли під час гри побив сина знатного вельможі, через що йому
загрожує кара від царя. Тут розкривається таємниця походження Горогли і
хлопчику вдається втекти за допомогою Рустама до батька в Євмут на
березі Хорасанського озера, де його вихователем стає дядько по матері
купець Ахмед-бек (або Боз-оглан). З часом, після смерті брата
останнього, Урай-хана, сина Одил-хана, народ обирає правителем саме
Горогли, а не Ахмед-бека (Ахмед-сардара). Це породжує між ними
ворожнечу. Даний переказ про Горогли повністю ідентичний переказові
про дитинство засновника імперії Ахеменідів Кіра Великого в переказі
Геродота (порівняймо ім’я Кір з першою частиною імені середньоазійського
героя Кер-оглу).

Кер-оглу, або Гургулі (у іраномовних таджиків), стає засновником і царем
країни ЧАМБУЛІ МАСТОН (тадж. “Чамбулі щаслива”; азерб. Ченлі-бел,
Шамлі-біл, Шамбіл, Чандибіль, туркм. Чардагли-Чандибел, Чанглібель; узб.
Чамбіль, що перекладається як “сосновий перевал”), тобто Шамбхали
(Шамбали). В османській версії його країна називається “ліс Саганлу”, а
столиця – “Керогли каласі”. У Грузії іменем Кер-огли названі стародавні
фортеці, як от, наприклад, біля Коджорі неподалік від Тбілісі. М. Аджі
(Аджієв) виправляє назву по-тюркськи як Шамбкала — «сяюча фортеця», яка
«… була у горах Алтаю, де сім сніжних вершин і де зберігається
божественний залізний хрест — світова ваджра». Є. Парнов, проте,
вважає, що назва країни належить до гімалайського культурного кола: “…
Шамбала! Загадкова назва. А що, якщо це Чампала? Перевал Майтрейї, бо ла
— перевал, а Чампою, королем улюбленим, називають у Гімалаях грядучого
вчителя віри (якої — буддизму, індуїзму ? — О.Г.). Якщо це дійсно так,
то Шамбала не більше ніж наочний символ віри. Це внутрішня країна, котру
кожен може відкрити у собі на вершині восьмичленного шляху на шляху до
досконалості…”. Ю. Захаров солідаризується з цим підходом,
зауважуючи, що у тібетській традиції терміном Шампа позначають як бога
Шіву, так і його священну гору Кайласу.

У зв’язку з тлумаченням назви країни як “сосновий перевал” напрошується
паралель з героєм узбецького дастану про Санубара (“Стрункого, як
сосна”), сина царя Хуршіда (“Сонце”). Він подорожує у північну країну в
пошуках царівни-пері Гуль і сюжет цей дуже схожий з давньо-індійським
переказом про першого царя Місячної династії Пурураваса, сина
Іли-персоніфікації жертви вогню та Будхи-“Мудрого”, персоніфікації
планети Меркурій (народжений богинею Тарою від асури Соми-“Місяця”, який
викрав її, чим спровокував війну між богами) та діву-апсару Урваші та
західноєвропейським про Раймондіна (Енно Довгозубий) та Мелюзину
(Мелізанду).

Тулібай-сінчі та Бібі-Ойші ? Сома і Тара

Равшан (Майтар) і Бібі-Хілал

Хуршід Будхі і Іла

Кер-огли і пері Ага-Юнус Санубар і Гуль

Пуруравас і апсара Урваші

Покровителі Кер-оглу – 40 чілтанів (святих) чи еренів (шейхи дервішів),
халіф Алі і пророк Хізр, які дарують йому богатирський обладунок,
заговорюють зброю, наділяють розумінням 72-х мов та створюють для нього
за одну ніч чарівне місто Чамбіл та коронують його вінцем “тодж”
(начебто, від слова “тодж” походить етнонім “таджики” та назва Тоджик у
тібетській традиції стосовно країни іраномовних народів; вважається, що
етнонім «таджики» походить від назви кочового арабського племені «тай»,
що завоювало Таджикістан. У вірменських та пехлевійських документах воно
називається «тачік», у мусульманський період постали форми «тазік» і
«тазі», китайці називали арабів «даші» (

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020