UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіле царство в контексті етнічної історії Євразії: усуні – тохари – юе-чжі - кушани (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2353
Скачало228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Біле царство в контексті етнічної історії Євразії: усуні – тохари –

юе-чжі - кушани

 

За “езотеричною” традицією під Біловоддям слід розуміти землі

Північно-Східного Тібету – Амдо (древня назва – Сумпа) зі столицею Сілін

(кит. Сініен), де розташоване Цо Нон (“Синє озеро”; монг. Кукунор; кит.

Цінхай). Власне через цю країну проходив Великий Шовковий шлях.

 

Назву “Біловоддя” ми співставляємо з монгол. “цаган усун”, тюрк. “ак су”

(”біла вода”; пор.: "... В районі м. Кучі немало річок на ім’я "акан",

"акин", "агин" — "потік води, річка" з "ак"... Аксу — велика ріка на

Тянь-Шані, одна зі складових р. Тарим, і місто на цій ріці — окружний

центр провінції. Старий Аксу китайці називають Веньсу — "теплий,

затишний нічліг; тепла, затишна стоянка, готель"..."), тобто землею

войовничого племені усунів (усуні – європеоїдні вихідці із степів на

захід від вигину ріки Хуанхе). Згідно з переказами, спершу жили в

Монголії і над ними царювала династія Нань-доу-мі. Вони в 160 р. до н.е.

під ударами хуннів пересилилися в Семиріччя та на Тянь-Шань, де

асимілювали частину північно-східних (туранських) іранських племен саків

(саків-ісседонів і саків-хаомоварга або амюргійські з значним тюркським

домішком, що в результаті призвело до утворення “західних тюрків”, а

етнонім “усунь” зберігся у племінному поділі казахів), а потім поглинули

і частину юе-чжів (масагетів–тохар), внаслідок чого постав єдиний

“сакоусунський” (“усунь-ісседонів”) етнос.

 

В 21 р. до н.е. сакоусуні завоювали північну Киргизію та

Південно-Східний Казахстан, розгромили Греко-Бактрійське царство.

Частина юе-чжів–тохар, на думку Дж. Шарпайтьє (Карпентьєр), була

асимільована сарматами (дахами ?), внаслідок чого постав іраномовний

етнос аорси (aorsi > asii > asiani > усуні), носії, за І.В. П’янковим,

прохорівської та сусловської археологічних культур (IV-II ст. до н.е. i

II ст. до н.е.-І ст. н.е.; поширені на півночі і на заході на Південному

Уралі, Нижній Волзі та Нижньому Дону, а на півдні під іменем дахів — до

Східного Прикаспію, Хорезму та Ніси), нащадками якого є осетини–дігорці,

а в Туркестані тохари асимілювали іраномовних саків і стали називати

себе arsi. Вважається, що ім’я "аорси"-"білі, світлі" нащадки сарматів

принесли у верхів’я Волги, де фіксуються етноніми з коренем "арс-/ерз-"

(комі "комі-ерзя"; чув. "ар", татар. "арі" – "удмурт"), "арські князі"

(в руських літописах XV ст.).

 

Начебто саме сянбійська (прамонгольська) назва “усуні” – “білі” (*uosuen

< дв.-кит. *o-swen) була народноетимологічним витлумаченням сусідами

етноніму asuen, asiani – самоназви великого конгломерату

північноіранських племен Кавказу, Поволжя та Євразійських степів, що

відома як асії – асіани ще античним авторам, Страбону (ХІ, 8,2) та

Помпею Трогу. «... Цей етнонім, — відзначає Е.А. Грантовський, —

достатньо рано засвідчений серед сарматів, а також достатньо надійно

визначається у деяких особових іменах з Північного Причорномор’я,

причому в оформленні, яскраво вказуючому на сармато-осетинське діалектне

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ