UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПротистояння двох стилів (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1680
Скачало217
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Протистояння двох стилів

 

Календарна реформа 1582 р. породила бурю протестів і жорстку полеміку,

зокрема серед учених. Проти неї висловилися практично всі університети

Західної Європи. Ширилися твердження, нібито григоріанський календар

астрономічно не обґрунтований, що це – усього лише “спотворення

юліанського календаря”. З’явилися чутки про близький “кінець світу”, їх

особливо завзято поширювали протестанти, вважаючи, що “краще розійтися з

Сонцем, ніж зійтися з папою”.

 

Щоправда, сам Мартин Лютер (1483-1546) був за реформу календаря, але

інші протестанти міркували інакше. Наприклад, у 1583 р. протестантський

професор Лука Осіандер назвав реформу безбожною, а папу – антихристом,

який забажав наказувати зорям. Водночас видатний астроном Йоганн Кеплер

(1571-1630), хоча й був протестантом, виступив за реформу календаря, яку

в протестантських країнах провели із запізненням на 50-100 років.

Католицькі країни Європи перейшли на новий стиль практично відразу.

 

Не сприйняли реформу календаря і деякі російські вчені XIX-XX ст. Так,

астроном Й. Медлер у 1854 р. в статті «Про реформу календаря» написав

таке: «За розпорядженням Юлія Цезаря днем весняного рівнодення повинно

бути 21 березня... Коли в IV столітті нашого літочислення цей календар

був прийнятий, то на Нікейському соборі постановили: 1. Оскільки весняне

рівнодення змістилося в той час на 18-те березня, то викинути три

дні...». Згодом, у 1939 p., це ж повторить автор підручника з астрономії

Б.М.Хлюстін. Звичайно, все це — суцільні домисли (хоча й дуже вчених

людей). Нікейський собор нікуди весняного рівнодення не пересував, бо

воно 18 березня тоді ще й не досягало. Навпаки, Птолемей в «Альмагесті»

вважав датою весняного рівнодення 22 березня, а точні, сучасні

обчислення доводять, що в час Нікейського собору, 325 р., воно випадало

на 20 березня. Тож і твердження, нібито Нікейський собор викидав якісь

дні з лічби (тобто реформував календар), безпідставні.

 

Ще два визначні авторитети, кожен у своїй царині, сприяли поширенню

хибних уявлень щодо григоріанської реформи та щодо цінності юліанської

календарної системи. Хімік Д.І.Менделєєв (1834-1907) при обговоренні

питання про календарну реформу в Росії у 1899 р. висловився так: «Але

при запровадженні цього григоріанського стилю (в 1582 р.)… папа Григорій

XIII увів поправку всього на 10 діб, тобто помножив усілякі

непорозуміння, і питання календаря ускладнилися, а не спростилися...

 

Річ ясна, Менделєєв не збагнув суті реформи 1582 p., завданням якої було

– повернути весняне рівнодення «на своє місце», на 21 березня, де воно

(майже точно!) було в час Нікейського собору, коли встановлювали правила

святкування християнської Пасхи.

 

Тоді ж, у 1899 p., на засіданнях Комісії з питання реформи календаря

відомий спеціаліст із церковної історії В.В.Болотов заявив аж так:

«Григоріанська реформа не має для себе не лише оправдання, але навіть

виправдання... Сам я скасування юліанського стилю в Росії вважаю зовсім

небажаним. Я й далі залишаюся рішучим шанувальником календаря

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ