.

Фінансове забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу (реферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
225 1491
Скачать документ

Реферат на тему:

Фінансове забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу

Реалізація стратегічних завдань розвитку паливно-енергетичного
комплексу, впровадження масштабних заходів з розвитку, технічного
оновлення і модернізації основних фондів, а також послідовне
впровадження конкурентних відносин у ПЕК та на суміжних ринках
здійснюватиметься шляхом удосконалення цінової і тарифної політики через
впровадження економічно-обгрунтованого рівня цін і тарифів на
енергоносії.

Ціни і тарифи на енергетичних ринках України мають відшкодовувати
економічно обгрунтовані витрати на виробництво, транспортування і
постачання енергоносіїв, забезпечувати ефективне функціонування та
розвиток енергетичних об’єктів, стимулювати залучення вітчизняних та
іноземних інвестицій, а також впровадження енергозберігаючих технологій,
нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Середньо- та довгострокові тенденції ціноутворення в ПЕК визначатимуться
відповідно до:

зміни ринкових цін на газ, вугілля, уран та нафту на світових ринках;

динаміки інвестиційної складової у структурі ціни на енергоносії та
наближення вартості робочої сили у структурі витрат виробників до
середньоєвропейських норм;

розвитку конкурентного середовища на ринках електроенергії і нафти та
запровадження конкурентних ринків природного газу, вугілля і тепла.

Протягом наступних 2-5 років відбуватиметься поступове наближення ціни
на електроенергію, газ природний та нафтопродукти до рівня цін на
лібералізованих ринках ЄС.

Розвиток та функціонування паливно-енергетичного комплексу потребує
значних інвестиційних ресурсів (базовий сценарій, ціни 2005 р.): до 2030
р. – 1045,0 млрд. грн., з яких:

млрд. грн.

Напрями фінансування 2006 – 2010 2011 – 2020 2021 – 2030 2006 – 2030

Усього

у тому числі: 158,2 431,0 455,9 1045,0

Теплова енергетика 16,7 75,8 90,9 183,4

Гідроенергетика 2,8* 5,6 10,6 19

Розвиток електричних мереж 13,2 43,8 25,9 82,9

Ядерна енергетика 11,6** 79 117,6 208,2

Розвиток відновлювальних джерел виробництва електроенергії (без ГЕС)
1,1 3,0 3,0 7,1

Ядерно-паливний цикл 4,0 13,3 4,4 21,7

Вугільна промисловість 42,4 87,9 91,4 221,7

Нафтогазовий комплекс 65,6 122,6 112,1 300,3

* – без урахування Ташлицької ГАЕС; ** – з урахуванням інвестицій на
введення Ташлицької ГАЕС-700 млн.грн.

В електроенергетиці – 500,6 млрд. грн.:

модернізація, реконструкція, підвищення безпеки діючих АЕС, поводження з
ВЯП та РАВ – 27,0 млрд. грн.;

подовження терміну експлуатації АЕС – 11,7 млрд. грн.;

введення в експлуатацію нових атомних енергоблоків, Ташлицької ГАЕС та
виведення з експлуатації блоків, які відпрацювали проектний та
продовжений термін експлуатації – 169,5 млрд. грн

підтримка потужностей у тепловій енергетиці за рахунок продовження
терміну експлуатації діючих енергоблоків, завершення реалізації пілотних
проектів з реконструкції енергоблоків ТЕС, виведення зношених і введення
нових потужностей – 16,7 млрд. грн.;

комплексна реконструкція ТЕС з введенням нових енергоблоків та
консервація енергоблоків, експлуатація яких є недоцільною – 166,7 млрд.
грн.;

реконструкції діючих і введення нових потужностей ГЕС, ГАЕС (без
урахування ТГАЕС– 0,7 млрд.грн, фінасування якої здійснюватимется за
статею «Ядерна енергетика») –

19,0 млрд. грн.;

модернізація та розвиток електричних мереж з урахуванням заходів щодо
інтеграції Об’єднаної енергосистеми України до енергосистем країн Європи
– 82,9 млрд. грн.;

розвиток відновлюваних джерел енергії для виробництва електроенергії

– 7,1 млрд. грн.

У ядерно-паливному комплексі – 21,7 млрд. грн.:

виробництво цирконієвого та уранового виробництва, забезпечення
виробництва уранового концентрату до рівня повного забезпечення потреб
АЕС – 20,4 млрд. грн.;

будівництво заводу з фабрикації ядерного палива – 1,3 млрд. грн.

Для організаційного і науково-дослідницького забезпечення ефективного
розвитку електроенергетики доцільним є створення національного
інжинірингового центру енергетики.

У вугільній галузі – 221,7 млрд. грн. (48,0 млрд. грн. за рахунок
бюджету, що підлягають щорічному уточненню при його формуванні):

технічне переоснащення виробництва – 76,3 млрд. грн.;

капітальне будівництво – 82,8 млрд. грн.;

закриття шахт (реструктуризація) – 9,1 млрд. грн.;

утримання гірничорятувальних служб і галузевих інститутів – 4,0 млрд.
грн.;

поточні ремонти та заміна обладнання – 49,5 млрд. грн.;

У нафтогазовому комплексі – 300,3 млрд. грн.:

відновлення газотранспортної системи України, зокрема, трубопроводів та
газоперекачувальних агрегатів – 92,4 млрд. грн.;

будівництво нових потужностей ГТС для забезпечення зростання надходження
природного газу – 47,0 млрд. грн.;

капітальний ремонт та реконструкція основного обладнання магістральних
нафтопроводів – 9,1 млрд. грн.;

будівництво нових нафтопроводів – 3,5 млрд. грн.;

e

e

e

??????модернізація обладнання та будівництво нових потужностей
нафтопереробних заводів – 26,8 млрд. грн.;

геологорозвідувальні роботи та видобування нафти і газу – 103,5 млрд.
грн.;

формування інфраструктури для забезпечення стратегічного запасу нафти і
нафтопродуктів – 7,5 млрд. грн.;

створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів – 10,5 млрд. грн.

Фінансування розвитку галузей ПЕК передбачається за рахунок:

оптимізації цінової і тарифної політики та доведення інвестиційної
складової тарифу на енергоносії з врахуванням цільової надбавки до
рівня, що забезпечує достатню інвестиційну привабливість проектів;

законодавчого запровадження прискореної амортизації основних фондів ПЕК,
забезпечивши при цьому цільове використання амортизаційного фонду;

залучення коштів від реструктуризації та погашення боргових зобов’язань
минулих років учасників енергоринку відповідно до Закону України „Про
заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 р. №2711-IV;

державних коштів відповідно до обсягів, визначених чинним законодавством
та бюджетом розвитку на відповідний рік;

вдосконалення бюджетної, податкової, рентної політики, зокрема,
визначення частки прибутку та рентних платежів на інновацію, що
сприятиме стабілізації фінансового стану підприємств та активізації
інвестиційної політики в паливно-енергетичному комплексі;

розширення залучення зовнішніх кредитних ресурсів та інвестицій,
зокрема, для реалізації програми інтеграції Об’єднаної енергосистеми
України до ЄС.

Важливим чинником фінансового забезпечення розвитку ПЕК має стати
створення умов для збільшення доходності та підвищення рівня
капіталізації прибутку енергетичних підприємств, ліквідація субсидування
інших галузей економіки і соціальної сфери за рахунок галузей ПЕК.
Необхідно посилити державний контроль за одержанням, використанням та
поверненням кредитів іноземних банків та міжнародних фінансових
організацій.

Обсяги фінансових ресурсів на відповідні періоди (рік, 5 років)
визначатимуться та коригуватимуться щорічними балансами фінансових
ресурсів з уточненням джерел їх фінансування у відповідності з чинним
законодавством.

Визначити як обов’язкову умову надання фінансів недержавним
підприємствам збільшення державної частки їх акцій відповідно до обсягів
фактично витрачених державних ресурсів.

Витрати на розширення експорту до країн Європи, враховуючи розвиток та
реконструкцію обладнання електричних мереж згідно із світовою практикою
доцільно здійснювати за рахунок кредитів під майбутні поставки, оскільки
це не призводить до збільшення внутрішніх цін на електроенергію.

Для НВДЕ, впровадження яких є ефективним та технології використання яких
освоєно в Україні (позабалансові джерела енергії, пряме спалювання
відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур,
виробництва низькопотенційної теплової енергії установками сонячного
гарячого водопостачання тощо), фінансування має забезпечуватися
власниками підприємств (реінвестування прибутку підприємств,
використання з цією метою амортизаційних відрахувань, кредитів тощо).

Фінансування розвитку НВДЕ.

Для НВДЕ, які потенційно є ефективними, але в країні немає достатнього
досвіду їх експлуатації (геотермальна енергетика, використання тепла
довкілля, технології піролізу відходів деревини та виробництва
сільськогосподарських культур, твердих побутових відходів тощо), має
передбачатися фінансування за рахунок грантів міжнародних фондів,
цільового державного та місцевого бюджетів в обсягах, що визначатимуться
відповідними законодавчими актами та державним бюджетом тощо.
Впровадження таких технологій після їх освоєння у промислових масштабах
передбачається за рахунок інвестицій власників відповідних підприємств.

Для НВДЕ, впровадження яких є можливим лише за підтримки на
загальнодержавному чи місцевому рівнях (вітроенергетика, очищення і
переробки відходів тваринництва та птахівництва, каналізаційних стоків з
отриманням енергетичного ефекту, мала гідроенергетика, виробництво
біопалива, сонячна енергетика, зокрема, на базі кремнієвих
фотоперетворювачів сонячної енергії тощо), передбачається реалізація
механізмів надання інвестиційних субсидій у порядку, визначеному
законодавством. Цей порядок повинен передбачити підстави та критеріїї
визначення отримувачів державної підтримки у цій сфері.

Необхідні обсяги фінансування основних напрямків розвитку НВДЕ надано в
розділі 7.3. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел
енергії.

Джерелом фінансування заходів екологізації мають стати платежі та штрафи
за забруднення довкілля і за використання ПЕР, реалізація передбачених
Кіотським протоколом механізмів торгівлі квотами на викиди та проектів
спільного впровадження в обсягах, що визначаються відповідними
законодавчими актами та державним бюджетом.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020