UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОснови пасхалії (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1797
Скачало283
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основи пасхалії

 

Передусім з’ясуємо, як же встановлюють дату свого найбільшого свята

Пасхи євреї.

 

Щодо цього вони мають чітку вказівку у Біблії: «У місяці першім,

чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа. А п’ятнадцятого

дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім днів будете їсти

опрісноки» (Левит, 23:5,6). Як також: «Ягня у вас нехай буде без вади...

І нехай буде воно... пильноване аж до чотирнадцятого дня того місяця. І

заколе його цілий збір... на смерканні... І нехай їдять цієї ночі те

м’ясо, зпечене на вогні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких

травах...» (Вихід, 12:5-11). Отже, йдеться про весняну повню, якій

відповідало 14-те число місяця (зауважимо: з часом відбулася заміна

назви цього місяця!).

 

Завдяки ж текстам Євангелій почалося становлення християнської

календарно-пасхальної традиції. Найвиразніше події останніх годин життя

Ісуса Христа перед Його Розп’яттям описав св. Йоан (13:1 і далі). Тобто,

відбулася Таємна Вечеря, після якої в ночі з четверга на п’ятницю Ісуса

схоплено і в п’ятницю вранці приведено в преторій до Понтія Пилата.

Іудеї ж «не ввійшли до Преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху»

(Ів. 18:28). Суд у Пилата відбувся опівдні і «Був то ж день

Приготовлення Пасхи, година була – близько шостої» (Ів. 19:14).

 

Таким чином, за євангелістом Йоаном випливає чітко й однозначно: у рік

розп’яття Ісуса Христа єврейська Пасха (15 Нісана) припала на суботу.

Напередодні, у п’ятницю, Христос був розп’ятий, а воскрес на світанку в

неділю.

 

Інші ж євангелісти ці події описують дещо інакше. Так, в Євангелії від

Луки (22:7,14) читаємо: «І настав день Опрісноків, коли пасху приносити

в жертву належало. І послав Він Петра та Івана, говорячи: «Підіть і

приготуйте нам пасху...» А коли настав час, сів до столу і апостоли з

Ним...»

 

І виявом згаданих розбіжностей є те, що римо-католики вживають для

Причастя прісний хліб (інша назва – облатки, хестія), тоді як

Православні Церкви – квасний (просфору).

 

Однак із наведених вище текстів Старого Заповіту однозначно випливає:

свято Опрісноків, їх споживання розпочиналося одночасно зі споживанням

жертовного м’яса пасхального ягняти. Отже – «чотирнадцятого дня місяця

під вечір» (Левит 23:5,6).

 

Таким чином, Західна церква збудувала свій обряд на словах синоптиків

(перших трьох євангелістів), за якими «день Опрісноків настав і Христос

із апостолами спожив жертовне м’ясо з опрісноками». Східна ж Церква,

услід за євангелістом Йоаном, вважає, що Таємна Вечеря відбулася добою

раніше, коли ще вживано хліб квасний. Упродовж століть ця суперечність

здавалася нерозв’язною.

 

Сучасний погляд на цю проблему викладено у статті «Тайна вечеря» («Новий

Завіт з коментарем», Львів, 1994, с. 667). Розглядаються три варіанти

проблеми: 1) Ця вечеря була пасхальною, але з волі Христа відбулася на

одну добу раніше (додамо: якщо вона відбулася за межами міста, то – без

жертовного м’яса, тому приготування її не було пов’язане з принесенням

жертв у храмі). 2) Вона відбулася за календарем кумранських ессенів. 3)

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ