UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипи календарів (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось33003
Скачало2189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Типи календарів

 

Труднощі, які виникали під час розробки календарів, зумовлені тим, що

тривалість доби, синодичного місяця S і тропічного року Т? неспівмірні

між собою. Астрономічні прообрази календарних одиниць лічби часу – S і

Т? – містять дробову кількість діб, тоді як календарні одиниці (місяць і

рік) – цілу.

 

Тому й склалися декілька різних календарних систем. Так, одні народи

вели облік днів проміжками часу, близькими до тривалості синодичного

місяця S, і не брали до уваги зміни пір року. Тут мовиться про місячні

календарі. Інші вимірювали час такими ж місяцями, але тривались року

намагалися узгодити зі змінами пір року, створюючи місячно-сонячні

календарі. Треті брали за основу обліку днів зміну пір року, тоді як на

зміну фаз Місяця взагалі не зважали. Так виникли сонячні календарі.

 

А. Місячний календар

 

За ним рік триває 12 календарних місяців, і тривалість кожного з них

зіставляється зі зміною фаз Місяця. У 12 синодичних місяцях налічується

 

12 * 29,53029 = 354,367 доби.

 

Відповідно, число 354 можна представити як

 

6 * 30 + 6 * 29 = 354.

 

Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 354 доби, в якому загалом

буде налічуватись 6 місяців «повних» і 6 місяців «неповних» (по 29 діб).

За традицією непарні місяці мають по 30 діб, парні – по 29. У середньому

за кожні три роки із залишку в 0,367 доби набирається ціла доба, тоді

можна ввести «продовжений» календарний рік із 355 діб. Варіантів є два.

У турецькому циклі здійснюють вставку 3 діб у кожних 8 роках, в

арабському – 11 діб за кожні 30 років.

 

Місячний календар вживають у країнах, де сповідується іслам.

 

Оскільки ж рік у сонячному календарі має 365 або 366 діб, а місячний

календарний рік на 11 (або12) діб коротший від сонячного, то початок

місячного року – 1-ше Мухарама – зміщується на 11 діб назад щодо дат

сонячного календаря (рис. 3). Конкретно, 1-ше Мухарама припадає: 2005 р.

– на 10.02, 2006 р. – на 31.01, 2007 р. – на 20.01, 2008 р. – на 10.01.

 

Б. Місячно-сонячний календар

 

Офіційно його використовують лише в Ізраїлі. Однак це на його основі

проводять обчислення дат християнської Пасхи і пов’язаних з нею інших

свят (зокрема, для кожної “такої-то неділі після П’ятидесятниці”

вказують “глас” і Євангеліє на ранній).

 

У місячно-сонячних календарях лічбу коротших проміжків часу узгоджують

зі зміною фаз Місяця. Календарних місяців у році беруть 12 або 13 так,

щоб середня за порівняно невеликий проміжок часу тривалість календарного

року була близькою до тривалості року тропічного.

 

Рік із 13 місяців, названо емболісмічним (від гр. “емболос” – вставка).

У Давньому Римі і середньовічній Європі вставку додаткового дня або

місяця називали інтеркаляцією (від лат. intercalatio – вставка), а

додатковий 13-й місяць – інтеркалярієм.

 

Серед кількох варіантів узгодження зміни фаз Місяця і пір року

найточнішим виявився 19-річний метонів цикл, винайдений (незалежно від

давньовавилонських астрономів) у 432 р. до н.е. греком Метоном. У цьому

циклі виконуються такі співвідношення:

 

19 * 365,24220 = 6939,602 доби;

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ