.

Житомирська область (реферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1154 16763
Скачать документ

Реферат на тему:

Житомирська область

Історична довідка

Житомирську область іще на початку нашої ери населяли слов’янські
племена. У VI-VIII ст. на північ від Тетерева, в басейні річок Уж та
Случі жила та група слов’янських племен, що була прямим пращуром
відомого з літописів племені древлян. Найдавнішим містом і водночас
резиденцією князів у древлянській землі був згаданий у літописі під 946
рік Іскоростень (нині – Коростень).

З утворенням феодальної держави Київська Русь древлянська земля однією з
перших увійшла до її складу. В 907 році древляни брали участь у
переможному поході київського князя Олега на Візантію.

Наприкінці XIII – на початку XIV ст. землі області ввійшли до складу
Великого князівства Литовського. За Люблінською унією 1569 року, якою
було оформлено об’єднання Литовського князівства із шляхетською Польщею
у федеративну державу, територія Житомирської області в складі
Правобережної України потрапила під владу Польщі.

Після третього поділу Польщі 1795 року переважна частина території
області ввійшла до складу Волинської губернії Російської імперії,
центром якої з 1804 року став Житомир.

Адміністративний поділ та демографічна довідка

Нинішня Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Її площа
становить 29,9 тис. кв. км, що складає 4,9% території держави. За площею
Житомирщина посідає 21 місце в Україні. У регіоні проживає 2,9%
населення України. Загальна кількість населення області дорівнює 1389,5
тис. осіб, серед них 644,8 тис. чоловіків, або 46,4%, та 744,7 тис.
жінок, або 53,6%. Міське населення становить 775,4 тис. осіб, або 55,8%,
сільське – 614,1 тис., або 44,2%.

Нині область має в своєму складі 10 міст, 4 з яких обласного значення,
44 селища міського типу, 30 селищ та 1569 сіл. Найбільшими містами
області є Житомир, у якому проживає 297,5 тис. чол., Бердичів (91,1
тис.) Коростень (65,4 тис.), Новоград-Волинський (56,7 тис.).
Найбільшими районами є Овруцький (72,5 тис.), Житомирський (67,1 тис.),
Малинський (55 тис.), Новоград-Волинський (53 тис.).

У регіоні налічується майже 100 тис. працівників сільськогосподарських
підприємств різних форм власності. У сфері електроенергетики працює
близько 6 тис. чол., у паливній промисловості – 11 тис., у хімічній і
нафтохімічній – майже 4 тис., машинобудуванні і металообробці – близько
30 тис., у харчовій промисловості – до 20 тис., в галузі освіти – майже
30 тис., охорони здоров’я – близько 40 тис., культури – майже 7 тис.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

Станом на 1 липня 2002 року управлінням юстиції на Житомирщині
зареєстровано 73 обласних осередки політичних партій.

Статистика демонструє, що в регіоні відбувається поступальне зростання
кількості осередків політичних партій. Так, на 1 січня 2003 року в
області діяло 3166 осередків політичних партій, тоді як у 1998-му їх
налічувалося 443, у 1999-му – 507, у 2000-му – 606, у 2001 – 742, у
2002-му – 1742.

Найбільш активними серед політичних партій на Житомирщині є обласні
організації КПУ на чолі з першим секретарем, народним депутатом України
Анатолієм Доманським, кількість членів якої сягає у регіоні 4 тис., СПУ,
першим секретарем якої є народний депутат України Олександр
Барановський, а кількість членів становить 10200 чол., СДПУ(о),
очолювана народним депутатом України Володимиром Зайцем, кількісний
склад якої сягає 8200 чол., АПУ, головою якої є заступник глави
облдержадміністрації Микола Галич і яка налічує в своїх лавах 15 тис.
членів, ВО “Батьківщина” на чолі з Олегом Антиповим, кількість членів
якої сягає в регіоні 11 тисяч.

За кількістю місцевих осередків серед політичних партій лідирує КПУ
(33). Обласна організація СДПУ(о) має 31 осередок, по 29 осередків
нараховується в СПУ, ВО “Батьківщина”, “Демократичного союзу”,
очолюваного Володимиром Григор’євим, та Партії промисловців і
підприємців, головою якої є перший заступник глави облдержадміністрації
Олексій Кучмар і яка нараховує 3 тис. членів, 28 осередків має АПУ.
Обласні структури Української народної партії під орудою Святослава
Васильчика налічують 23 осередки і 3000 членів, так само як і об’єднання
“Жінки за майбутнє”, яке очолює начальник обласного управління у справах
сім’ї та молоді Раїса Гула і яке має в своїх лавах 5800 членів. НДП,
регіональним лідером якої є начальник головного управління соціального
захисту населення облдержадміністрації Галина Корінна, має 23 осередки,
ДемПУ під проводом Аркадія Шерстобаєва – 21, Соціал-демократичний союз
на чолі з Костянтином Гусєвим – 19, Житомирський крайовий Народний рух
України, очолюваний Олегом Лагнюком, – 17, партія “Реформи і порядок”
під керівництвом Ярослава Долгих – 4.

Виборчі процеси в регіоні

Обласні організації політичних партій активно брали участь у формуванні
місцевих та регіональних органів влади. Якщо цю активність позначити
семибальним виміром, то можна було б отримати рейтинг політичної
активності партій у регіоні: АПУ і НДП – по 6 балів, СДПУ(о) – 5, КПУ та
СПУ – по 3 бали.

 

Результати президентських виборів 1999 року

У першому турі голосування 31 жовтня Леонід Кучма отримав 254751 голосів
(30,93%), Петро Симоненко – 179985 (21,85%), Олександр Мороз – 19,24%.

У ході другого туру голосування 14 листопада на користь Л. Кучми
висловилися 394896 виборців (48%), тоді як на користь П. Симоненка –
377119 (45,9%).

Л. Кучму підтримали такі центристські політичні партії, як НДП, СДПУ(о),
ПЗУ, НРУ, а П. Симоненка – партії лівого спрямування, зокрема КПУ і СПУ.

Загалом Житомирській області притаманний достатньо помірний рівень
політичної конфліктогенності. Найгучніші політичні конфлікти між владою
і опозицією були тут скоріше відгомоном загальноукраїнських акцій
опозиції. Акція протесту “Повстань, Україно!”, проведена 2002 року,
великого резонансу не мала. В обласному центрі було організовано
наметове містечко, де роздавалися відповідні листівки, частина жителів
області брала участь в акціях у столиці. В інших містах та районах
області акція також проводилась, але чисельністю ці заходи не
вирізнялися.

Регіональні лідери

Серед авторитетних і знаних людей області слід виділити народних
депутатів України В. Развадовського, В. Сацюка, А. Даманського, О.
Барановського, депутатів обласної ради А. Войтенка (голову облради), М.
Присяжнюка, М. Борщівського, В. Толстанову, коростенського міського
голову В. Москаленка, мера міста Житомира Георгія Булавкова, бізнесменів
В. Бернадського – голову правління ВАТ “Житомирхліб”, П. Рудя – голову
правління ВАТ “Житомирський маслозавод”, Г. Ломакова – генерального
директора спільного українсько-іспанського підприємства “Іскор”, В.
Хруса – голову правління ВАТ “Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат
“Кварцит”, Л. Ліпецького – голову правління ВАТ “Бердичівський
пивзавод”.

Аналіз стану регіональної економіки

Основу економіки Житомирської область складають сільське господарство та
переробка сільгосппродукції, а також будівельна індустрія. Житомирщина
виробляє 3,8% валової продукції сільського господарства в Україні. Її
також називають “малим Уралом”, оскільки на території області
зосереджена п’ята частина буто-щебеневої сировини України, 89% усіх
загальнодержавних запасів займають родовища кварцитів.

Протягом 2002 року позитивні тенденції в розвитку промисловості
збереглись. Обсяг виробленої продукції в порівнянних цінах зріс на 4,3%.
Найбільший приріст виробництва було одержано в харчовій, хімічній
промисловості, машинобудуванні, металургії та обробці металів.

Останнім часом кон’юнктура зовнішнього ринку була несприятлива для
окремих видів продукції місцевого виробництва. Отож трапляється, що не
вся продукція окремих підприємств та галузей знаходить свого споживача.
Основними проблемами промисловості залишаються збитковість більшості
підприємств та необхідність подолання платіжної кризи.

Погіршення в 2002 році фінансового стану промислових підприємств
справило негативний вплив на зростання виробництва у машинобудуванні.
Зменшились обсяги замовлень на виготовлення обладнання, машин та
механізмів для АПК, хімічного обладнання, зерноочисних сепараторів,
електровимірювальних приладів.

Серед відомих підприємств регіону – ВАТ “Укрхміль”, ВАТ “БіоВетФарм”,
ВАТ “Овруцький молочноконсервний комбінат”, ВАТ “Овруцький
гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ “Енергопостачальна компанія
Житомиробленерго”, АТ “Коростенський фарфор”, ВАТ “Коростенський завод
хімічного машинобудування”, об’єднання “Житомирліс”, ТОВ “Бердичівська
солодова компанія”.

Та найбільшими його підприємствами є ВАТ “Житомирхліб”, Житомирський
маслозавод і підприємство “Іскор”. ВАТ “Житомирхліб”, головою правління
якого є Віталій Бернадський, об’єднує три хлібозаводи м. Житомира з
мережею фірмової торгівлі та виробляє борошняні кондитерські вироби
понад 40 найменувань. Житомирський маслозавод “Рудь” на чолі з Петром
Рудем переробляє за добу 85 тонн молока. Його морозиво знають не тільки
в Україні, а й за її межами – в Чехії, Словаччині, Молдові, Ізраїлі, США
та інших країнах. Спільне українсько-іспанське підприємство “Іскор”,
розміщене в Коростишівському районі, займається видобуванням блоків
габро та граніту, виробляє й реалізує різноманітні вироби з природного
каменю.

Стан приватизаційних процесів

На 1 лютого 2002 року в державному реєстрі об’єктів за формами власності
в Житомирській області значилося 14288 об’єктів, 3794 з яких перебували
в приватній власності, 9322 – в колективній, 1099 – у комунальній, 73 –
у власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Оцінка бюджетних процесів та міжбюджетних відносин в області

Житомирська область майже на 65% є дотаційною. Протягом 2002 року
фінансові результати діяльності підприємств та організацій області були
позитивними, склавши майже 50 млн. грн. Разом з тим 50% підприємств
працювали збитково. Сума збитків становила понад 150 млн. грн. Сума
кредиторської заборгованості в розрахунках між суб’єктами господарювання
майже на 500 млн. грн. перевищувала дебіторську і становила близько 1700
млн. грн., причому близько половини суми заборгованості було
прострочено.

До зведеного бюджету області за 2002 рік надійшло 609 млн. грн. доходів,
до місцевих бюджетів – майже 4 млн. За більшістю доходних джерел кошти
були отримані понад заплановані показники. Перевиконання доходної
частини місцевих бюджетів було забезпечено в основному за рахунок
перевиконання плану надходжень від єдиного податку на підприємницьку
діяльність та прибуткового податку з громадян. Разом з тим бюджетом було
втрачені кошти з місцевих податків та зборів, з надходжень від
фіксованого сільськогосподарського податку та деяких інших.

Розвиток малого та середнього бізнесу

За рівнем розвитку малого підприємництва на 1 липня 2002 року область
посідала 13 позицію в Україні. Нині в цій сфері діє майже 6 тис. малих
підприємств, а підприємницькою діяльністю займається 46,1 тис. чол. Якщо
ж урахувати працівників, які виконують роботи за договорами,
сумісництвом, а також підприємців, які не є юридичними особами, то
вийде, що в цьому секторі зайнята п’ята частина працюючого населення. На
приватний сектор припадає десята частина продукції, виробленої в
області. Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання
залишаються товариства з обмеженою відповідальністю та приватні
підприємства (відповідно 40% і 44%).

Практично незмінною залишається галузева структура малого
підприємництва. Невиробнича сфера і передусім торгівля є для підприємців
привабливішою, ніж виробнича. Гостро стоїть проблема підтримки
підприємництва. Сьогодні в області діє три інформаційно-консультативні
центри, бізнес-центр, фонд підтримки підприємництва, 24 громадські
об’єднання.

В області також здійснено заходи по демонополізації та розвитку
конкуренції. Були створені конкурентні середовища на регіональних ринках
хліба, молока, борошна, м’яса, заготівлі, зберігання та первинної
обробки зерна, переробки льону, плодоовочевої продукції, заготівлі та
переробки цукрового буряка і реалізації насіння, мінеральних добрив та
ін.

Стан аграрної реформи в регіоні

Станом на липень 2002 року області було розпайовано 1088,29 тис. га
сільськогосподарських угідь, які до реформування перебували в державній
власності, 306512 громадян набули право на земельну частку (пай), у т.
ч. 296726 чол. отримали земельні сертифікати. Середній розмір земельної
частки (паю) по області становить 3,7 умовних кадастрових гектара, а
вартість їх – 23390 грн.

668 недержавних сільськогосподарських підприємств реформовано на засадах
приватної власності, на базі яких створено 290 приватних,
приватно-орендних сільськогосподарських товариств (35,9%) на площі 336,9
га, 360 сільськогосподарських товариств (44,6%) на площі 412,04 га, 64
сільськогосподарських кооперативи (7,9%) на площі 70,44 га, 81 селянське
(фермерське) господарство (10,0%) на площі 43,01 тис. га, 13 інших
суб’єктів господарювання (1,6%) на площі 9, 67 тис. га. Крім того,
сформовано 7159 приватних господарств без створення юридичної особи на
площі 27,45 тис. га.

В області функціонують товарно-агропромислова біржа, 23 районні
агроторгові доми, 75 обслуговуючих кооперативів, 44 оптово-продовольчі
ринки. Воднораз виразно окреслюється тенденція до скорочення та
погіршення технічного стану машинно-тракторного парку і стану готовності
сільськогосподарської техніки. Не вистачає в регіоні й насіння ярих
зернових. Зменшується поголів’я великої рогатої худоби за того, що
кількість свиней та курей у господарствах різних форм власності
збільшилася.

Оцінка регіонального інвестиційного клімату

Оборот зовнішньої торгівлі товарами склав у 2002 році майже 400 млн.
дол. США. Обсяг товарів експорту збільшився майже на 30% і сягнув
близько 160 млн. дол. Проте частка області в зовнішньоторговельному
обороті України залишається незначною – 1,2%.

Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з 82 країнами-партнерами.
Найбільше товарів підприємства області експортують у Російську Федерацію
(70%), а також у Німеччину, Італію, Чеську Республіку, Туреччину, Індію.

Найбільша питома вага в товарній структурі експорту припадає на деревину
та вироби з неї (майже 14%), взуття (8%), котли та механічні апарати
(6,4%), керамічні вироби (4,8%). У загальному обсязі імпорту переважають
енергетичні матеріали: нафта та продукти її переробки (25,7%), а також
прилади й апарати (15,5%), цукор і кондитерські вироби (6,7%).

p

r

r

BУ 2002 році підприємства Житомирщини впровадили у виробництво 48 нових
технологічних процесів, 9 механізованих потокових ліній та одну
автоматизовану. Було освоєно 590 найменувань нових видів продукції, 527
з яких – товари народного споживання.

У 2002 році суб’єктами господарювання області за рахунок усіх джерел
фінансування було освоєно майже 350 млн. грн. інвестицій в основний
капітал. Ключовим джерелом інвестицій в основний капітал залишаються
власні кошти підприємств. На підприємства державної і комунальної
власності припадає третина освоєних інвестицій, приватним сектором
використано близько 15% усіх вкладень. У галузевому розрізі найбільші за
обсягами інвестиції надійшли в харчову промисловість, операції з
нерухомістю, сільськогосподарське виробництво, транспортні підприємства
та у виробництво електроенергії, газу й водопостачання.

В області діють 12 територій пріоритетного розвитку, що охоплюють площу
в 16 тис. кв. км. Тут створено 246 нових робочих місць та збережено 462
існуючих. Бюджетні надходження від реалізації проектів склали 3 млн.
грн., тоді як обсяг отриманих податкових пільг становив 22,1 млн. грн.

Загальна оцінка рівня забезпеченості населення соціальними послугами

В області існує традиційна заборгованість із державного бюджету по
соціальних виплатах малозабезпеченим непрацездатним громадянам, по
матеріальній допомозі, по виплаті компенсацій і наданню пільг
чорнобильцям.

У сфері житлового-комунального господарства нагальними проблемами є
недотримання норм якості щодо безперебійного цілодобового постачання
води, забезпечення належної температури повітря в житлових приміщеннях
узимку тощо. Гострими залишаються проблеми забезпечення сільського
населення автобусним сполученням із містами та доставки школярів до
навчальних закладів.

В області діє 27 територіальних центрів з обслуговування 18,4 тис.
пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Функціонують 13
будинків-інтернатів різного профілю, в яких на повному забезпеченні
утримується 2,9 тис. осіб похилого віку, інвалідів та дітей з вадами
розвитку. За 2002 рік подано допомогу 7,2 тис. малозабезпеченим
непрацездатним громадянам на суму 252 тис. грн. та матеріальну допомогу
в розмірі 1,2 млн. грн., яку отримали 47,1 тис. чол.

Рівень і динаміка безробіття

Чисельність безробітних на кінець 2002 року склала 99,3 тис. осіб,
безробітних громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості, –
33,4 тисячі. Рівень безробіття в регіоні станом на 1 січня 2001 року
сягав 8,06%, а станом на цю ж дату 2002 року – знизився до 5,37%.

Заходами активної політики зайнятості охоплено 48,5 тис. осіб. Протягом
2002 року було працевлаштовано 30,2 тис. чол., 5,6 тис. осіб пройшли
професійне навчання, 12,7 тис. – брали участь у громадських роботах. За
даними підприємств та організацій, потреба в працівниках зросла в
порівнянні з минулорічним періодом у 1,8 разу. Допомога по безробіттю
склала в середньому по області 95 грн. на одну особу.

Друковані ЗМІ

Станом на 1 березня 2003 року в області постійно виходило 81 друковане
видання, сукупний разовий тираж яких сягав 500 тис. примірників. За
формою власності серед газет налічувалося 34 комунальних, 7 колективних
і 40 приватних.

Переважна більшість регіональних друкованих ЗМІ посідають державницьку
позицію, співпрацюють з органами виконавчої влади та місцевого
самоврядування. Понад 80% друкованих ЗМІ Житомирщини зорієнтовані на
висвітлення зовнішньої і внутрішньої політики держави,
соціально-економічного та суспільно-політичного життя регіону.
Прикметним для діяльності засобів масової інформації області стало
проведення “круглих столів” та “гарячих ліній” з актуальних питань
сьогодення.

Винятком із цього є лише партійні “рупори” – орган ОК СПУ “Зірка надії”
із загальним накладом 3,2 тис. примірників та орган ОК КПУ “Комуніст
Полісся” (3,3 тис. прим.), які в своїй діяльності використовують
матеріали центральних видань. Матеріали громадської організації
“Російський рух України” та політичної партії “За Русь єдину” публікує
газета “Вечерний Житомир” (1,7 тис. прим.).

Розважальних газет у регіоні обмежена кількість. Постійно виходить
близько 10 суто рекламних видань.

Найбільш потужними, впливовими і популярними виданнями є обласні газети
“Житомирщина” (тижневий тираж – 51552 прим.), “Эхо” (61300), “Житичі”
(12000), “Малинські новини” (9314), ємільчинська “Народна трибуна”
(5675), попільнянська “Перемога” (4737).

Регіональне телебачення

В області працюють Житомирська ОДТРК, канали “Житомир” та “Україна і
світ”, ЗАТ “Телескоп”, телекомпанії “Астрал” (м. Житомир), “Мальта” (м.
Новоград-Волинськ), “Екран ЛТД” (м. Коростень), “Коростеньтелебачення”,
“Полісся” (м. Малин), “Мрія” (м. Овруч), “Екран” (смт. Іршанськ), студія
районного телебачення “Любар-ТБ”, Чуднівська районна студія,
Житомирський інформаційний центр.

Найбільш впливовими електронними ЗМІ регіону є облдержтелерадіокоманія,
яка охоплює майже 80% населення Житомирщини (а це понад 1 млн. жителів),
обласне радіо, що покриває всю територію області, радіостанція
“Житомирська хвиля”, яка віщає для близько 74% населення області. За
винятком північних територій в області здійснюється ретрансляція передач
УТ-1, УТ-2, “Інтеру” та інших каналів. До північних районів сигнал не
доходить у зв’язку з технічними складнощами. У цих районах працює
Білоруське телебачення. Щоправда, за повідомленнями преси, для цих
районів буде закуплено новий ретранслятор.

Дециметрове телебачення приймається за умови встановлення відповідних
антен і придбання телевізора четвертого покоління. Кабельне телебачення
в деяких районних центрах працює вже більше шести років, але в обласному
центрі воно почало функціонувати лише два роки тому (кількість каналів
становить від 6 до 18).

В області працюють чотири фірми, які є офіційними інтернет-провайдерами:
“Укртелеком”, “Росквіт”, “Самара”, “Імпульс”. За неофіційними даними, на
Житомирщині налічується понад 35 тис. користувачів Інтернету, переважна
більшість яких живе в обласному центрі.

Розвиток третього сектора регіону

За останніми статистичними даними, в області зареєстровано й
легалізовано 293 обласних та 286 міських і районних осередків
громадських організацій.

Однією з найвпливовіших структур є профспілки (голова облпрофради Микола
Матвійчук), які об’єднують 23 обласні галузеві професійні організацій,
138 райкомів, 14 міських профспілок, 17 профкомів, загальна кількість
членів яких становить 392308. Найчисельнішими серед них є обласні
комітети профспілок працівників агропромислового комплексу (понад 100
тис. членів), освіти і науки (майже 42 тис.), охорони здоров’я (понад 30
тис.), державних установ (понад 20 тис.). У зв’язку з реструктуризацією
підприємств відчутною стала й протидія нових власників створенню та
функціонуванню профспілок у трудових колективах.

Серед жіночих громадських об’єднань найвпливовішою і найчисленнішою
залишається очолювана Тамарою Олійник Рада жінок Житомирщини, яка має 3
міські та 860 первинних організацій.

Серед молодіжних організацій найбільше членство мають Федерація дитячих
організацій Житомирщини (17 тис.) та Спілка молоді Житомирщини (12 тис.
членів).

Як і в минулі роки, в структурі громадських організацій за видами
діяльності найбільша питома вага припадає на молодіжні (16,6%),
професійні (13,3%), оздоровчі й фізкультурно-спортивні організації
(12,3%), об’єднання ветеранів та інвалідів війни (9,3%).

Громадські організації розширяють свою діяльність в обласному центрі, де
тепер діють 475 структур. У м. Бердичеві функціонує 53 об’єднання, у м.
Коростені – 42, в Баранівському та Коростишівському районах – по 26, у
Малинському – 23.

Ряд організацій подають допомогу талановитій молоді, сприяють у
працевлаштуванні до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Громадські організації також проводять активну роботу з обстоювання
соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних,
спортивних, освітніх та наукових інтересів своїх членів. Значно зросла й
інформаційно-пропагандистська робота громадських організацій, особливо
на телебаченні та в друкованих ЗМІ області.

Органи самоорганізації населення

У регіоні існує майже 2000 органів самоорганізації населення, зокрема
будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети
у районах і містах, сільські, селищні комітети.

Значно підвищилась ефективність роботи сільських і селищних комітетів,
які вирішують найгостріші проблеми сьогодення, зокрема щодо задоволення
соціальних, культурних та побутових потреб громадян.

Велику роботу проводять комітети для здійснення заходів, пов’язаних з
благоустроєм, озелененням та утриманням у належному стані садиб, дворів,
вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і
спортивних майданчиків. Проте слід сказати, що будинкові та вуличні
комітети, особливо в містах обласного значення, працюють не надто
активно.

Міжсекторна співпраця

Можна констатувати, що в області взаємодія всіх секторів громадянського
суспільства (влади, бізнесу, громадських організацій) у вирішенні
проблем місцевої спільноти ще мало розвинута. Така взаємодія вкрай
необхідна, оскільки спільними зусиллями можливо вирішувати значні
соціальні проблеми, такі як бідність, бездоглядність, бездомність,
сирітство, насилля в сім’ї, забруднення навколишнього середовища.

Разом із тим дослідження трьох секторів, здійснене в серпні 2002 року
Центром соціологічної служби “Авеста”, показало, що 87% представників
громадських організацій-респондентів готові до міжсекторної співпраці
для вирішення важливих проблем соціальної сфери, проте не знають, як це
робити. Якщо органи виконавчої влади і місцевого самоврядування
останніми роками вголос заявляють про готовність розширення
співробітництва з НДО, то бізнес-структури поки що слабко задіяні в
розвитку громад. Бізнес-сектор не бачить в НДО рівноправних партнерів,
хоч в окремих випадках такі стосунки починають розвиватись. У свою
чергу, значне число НДО, особливо новопосталих, не мають досвіду, не
володіють методикою і прийомами пошуку місцевих засобів для забезпечення
своєї фінансової стабільності.

Досить активно жителі області реагують на сьогоднішні негаразди життя,
особливо в ході вирішення проблем, пов’язаних з їхнім побутом, про що
свідчать страйки, мітинги, перекриття вулиць та залізничних колій. Як
свідчать повідомлення ЗМІ, в області значно зросла кількість членів
громадських організацій та політичних партій, асоціацій, товариств.

Стан забезпечення прав національних меншин

Національний склад населення Житомирської області достатньо
різноманітний. Однак переважну більшість жителів регіону становлять
українці, чисельність яких дорівнює 1255 тис. осіб, або 90,3% від
загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю посідають
росіяни (5%), третє – поляки (3,5%), далі йдуть білоруси (0,4%), євреї
(0,2%), молдавани, німці, чехи, вірмени, цигани (по 0,1%). Хоча в
області проживають представники понад 100 національностей, жодного
конфлікту на міжнаціональному грунті тут не зафіксовано.

В області діють 45 громадських об’єднань за національною ознакою, 10 з
яких мають обласний, а решта – міськрайонний статус.

Найбільш впливовими серед них є об’єднання поляків Житомирщини “Полонія”
(голова Тадеуш Ренькас, 10 осередків, близько 800 членів), німецьке
національно-культурне товариство “Відербург” (голова Володимир
Піньковський, 300 членів), обласне відділення “Русского движения
Украины” (голова Володимир Португалов, 400 членів). Дещо пожвавили свою
діяльність вірмени, азербайджанці та чехи, які проживають на території
області.

В області є російськомовний дитсадок, де виховується 50 дітей, та
єврейський дитсадок при приватній єврейській школі “Ор авнер” (20
дітей).

Російську мову як предмет вивчають понад 100 тис. учнів, а факультативно
– понад 5 тис. учнів 187 шкіл; польську мову як предмет – 1100 учнів 9
шкіл, факультативно – 1600 учнів 28 шкіл. У трьох приватних єврейських
школах міст Житомира, Бердичева та Коростеня іврит вивчають 250 учнів.

“Газета польська”, засновником якої є міська громадська організація
“Польське наукове товариство Житомира”, висвітлює життя польської
громади в обласному центрі, а газета “Шолом”, засновником якої є
житомирська іудейська релігійна громада, – єврейської.

В області проводиться робота щодо законодавчого врегулювання засад
перебування біженців, зокрема велику роботу в цьому напрямку здійснює
Українська асоціація “Міжнародна амністія” та житомирське відділення
Міжнародного товариства прав людини.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Населення області болісно переживає часи кардинальних
суспільно-економічних трансформацій в Україні та регіоні. Протягом 90-х
років ХХ ст. значно знизився рівень життя населення, скоротилися доходи
та зменшилася кількість робочих місць. Система соціального захисту не
відповідає повною мірою потребам сьогодення.

Житомирська область не має значного промислового потенціалу та
розвинутого малого і середнього бізнесу. Тому досить гострими є проблеми
недостатньої кількості робочих місць та трудової міграції населення.
Бюджет області дотується з державного бюджету Україні в середньому
щороку на 65%, що вказує на депресивність регіону та нездатність силами
власного господарського комплексу забезпечити необхідний рівень
соціального захисту населення. Найбільш перспективними напрямками
розвитку економіки краю є сільське господарство, переробка
сільськогосподарських продукції та деревообробка.

Майже половина територій регіону (13 тис. кв. км) опинились у зоні
радіоактивного забруднення, що негативно впливає на якість життя людей
та темпи економічного розвитку.

Результати виборів засвідчують, що значна частина населення області
підтримує представників лівих партій, а отже, нинішнє керівництво
області не змогло добитися відчутного позитивного результату реформ.
Політична еліта області не є самодостатньою і не створила політичну
силу, яка б представляла та відстоювала інтереси регіону.

Отже, загальні темпи здійснення економічних, суспільних, політичних,
соціальних реформ в області значно нижчі, ніж в інших регіонах України.
Область, штучно створена в 1932 році, так і не набула ознак
самодостатнього регіону з належною економічною та суспільною базою. За
прогнозами експертів, при здійсненні адміністративно-територіальної
реформи Житомирська область може ввійти до складу Центральноукраїнського
регіону.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020