UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття особистості у контексті християнської антропології (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2652
Скачало275
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поняття особистості у контексті християнської антропології

 

Поняття особистості – первинне, базове, ключове поняття психології та

педагогіки: в залежності від того, який смисл вкладається у це поняття,

буде визначатися ціль і зміст освіти та виховання особистості. Ідеологія

та стратегія освіти визначається не питаннями «чому навчати?» і «як

навчати?» Наріжним каменем педагогіки має стати питання «кого навчати?».

Школа завжди визначала свої цілі та засоби в залежності від розуміння,

що є особистість людини. Відтак вирішення проблем навчання та виховання

особистості у XXI столітті значною мірою залежатиме від результативності

пошуку гуманітарними науками (зокрема, психолого-педагогічними) тих

критеріїв, які б адекватно відображали всю складність людської

особистості, зокрема, її метафізичну глибину, її духовний вимір.

 

Досвід всеохоплюючого визначення людини та її цілісного образу можемо

знайти у християнській антропології – традиційному вченні Церкви про

природу та сутність людини як образу і подоби Бога. Це вчення є

насамперед вченням про особистість. Християнське тлумачення особистості

було виведене за межі наукової свідомості близько 300 років тому, в добу

Просвітництва, коли ствердилася ідея “людини-бога” як домінанти світу й

замінила собою ідею першості Боголюдини [1]. Свідомість нового часу, що

ґрунтується на ідеалах гуманізму, відкинувши релігійний світогляд,

відкинула разом з ним і численні християнські поняття, підмінивши їх

зовні схожими, але протилежними за своєю сутністю сурогатами (наприклад,

християнські чесноти – «загальнолюдськими» цінностями, жертовну любов –

альтруїзмом і подібне).

 

Однією з важливих характеристик нового часу можна назвати ствердження

крайнього індивідуалізму, який став підґрунтям ідеології роз’єднаного,

атомізованого суспільства. Видатний російський мислитель О.Ф.Лосєв

характеризує гуманізм як «вільнодумну свідомість й цілком світський

індивідуалізм» [2]. Релігійне розуміння особистісного начала в гуманізмі

було відкинуте, проте сам термін «особистість» міцно увійшов до арсеналу

наукового знання, хоча його використання у «вік розуму» зводилося до

позначення не особистості, а індивіда.

 

 

Гуманістичному підходу до поняття особистості властиві наступні

особливості:

 

 

Особистість розглядається як сукупність системних психічних – природних

– властивостей і якостей індивіда.

 

З позиції філогенезу – особистість розуміють як сукупність якостей

індивіда, які набуваються ним на певній сходинці еволюції людського

суспільства.

 

З позиції онтогенезу – особистість вивчається як сукупність властивостей

індивіда, набутих ним на певній сходинці соціалізації, тобто у процесі

інтеграції особистості у соціальну систему – в спілкуванні, пізнанні,

спільній праці (трудовій діяльності).

 

Мета навчання особистості – розвиток властивостей особистості, потрібних

їй і суспільству для включення до соціально цінної діяльності. Ціль

розвитку особистості – її самоактуалізація, тобто здатність індивіда

актуалізувати в найбільшому ступені свої індивідуальні здібності. Сам

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ