.

Освітні інновації як основа якісних змін в економіці та розвитку трудового потенціалу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
225 2121
Скачать документ

Реферат на тему:

Освітні інновації як основа якісних змін в економіці та розвитку
трудового потенціалу

Вступ.

Сучасний ринок праці в Україні потребує робочої сили, яка здатна буде до
постійного самонавчання і вдосконалення своїх трудових навичок. Адже,
вимоги до трудового потенціалу постійно зростають. Так, у ХХ столітті
радикальні технічні зміни відбувались у суспільстві кожних 35?40 років.
За цих умов, знань отриманих фахівцями у навчальних закладах, вистачало
майже на всю трудову діяльність. В сучасних умовах оптимальний період
оновлення техніки і технологій скорочується до 4?5 років, а в окремих
випадках до 2?3 років, що вимагає прискорення оновлення своїх знань.
Тому позитивним моментом у зростанні якісних показників підготовки
кадрів, можна відмітити активне впровадження модульної системи,
розробленої Міжнародною Організацією Праці, яка сприяє підвищенню
мобільності робочої сили, її конкурентоспроможності на ринку праці.

Дослідженню проблем ринку праці (в аспекті підвищення
конкурентоспроможності робочої сили) присвячені роботи Дж. Кейнса, А.
Маршала, П. Агіона, М. Портера та інших. Великий внесок в дослідження
розвитку трудового потенціалу, у тому числі професійної підготовки
продуктивних сил України, підвищення конкурентоспроможності робочої
сили, безробіття, зайнятості зробили вітчизняні науковці С. Бандур, Д.
Богиня, І. Бондар, І. Гнибіденко, О. Грішнова, Б. Данилишин, Г.
Дмитренко, М. Долішній, Т. Заяць, А. Колот, І. Кравченко, Г. Куліков, Е.
Лібанова, Л. Лісогор, О. Макарова, О. Новікова, В. Новіков, В.
Онікієнко, С. Пирожков, В. Покрищук, В. Савченко, М. Семикіна, Л.
Ткаченко, Г. Ярошенко та інші.

Метою роботи є виявлення резервів підвищення ефективності сучасної
системи професійної освіти, на основі аналізу світових тенденцій в
освітній сфері та можливостей реалізації інноваційних підходів до
професійного навчання, як важливої передумови розвитку трудового
потенціалу України.

З метою мінімізації рівня безробіття, а також запобігання втрати
кваліфікації вивільнених працівників потрібно постійно домагатися їх
готовності перейти з однієї роботи на іншу з відповідним рівнем
компетентності і кваліфікації, тобто виникає потреба в безперервному
навчанні. Отже, перевагу на ринку праці отримають працівники з певним
резервом знань, трудових навичок та компетенції.

Західні системи професійної освіти орієнтовані на початкову професійну
освіту, яка спрямована на засвоєння базових кваліфікацій, що дозволяє
громадянам вийти на ринок праці. Наступна підсистема охоплює безперервне
навчання, куди входять всі сегменти після обов’язкової освіти, у тому
числі підвищення кваліфікації, освіта і навчання дорослого населення,
навчання безробітних. Їх об’єднує спільна інтегрована система
кваліфікацій, яка орієнтована на компетенції. Це сприятиме забезпеченню
врахування всіх раніше отриманих компетенцій, необхідних для нової
спеціальності, незалежно від того, де і як вони були отримані.

Саме тому, перетворення країн ЄС в найбільш динамічно розвинуту
економіку, засновану на знаннях, була проголошена стратегічною метою на
засіданні ЄС в Лісабоні в 2000 році і конкретизовано в Робітничій
програмі “Освіта і навчання 2010”, прийнятій в березні 2002 року в
Барселоні, що передбачає створення в Європі до 2010 року системи
професійної освіти, яка стане загальновизнаним еталоном якості в світі.
Цікавим є досвід Франції в організації раціональної системи професійної
кваліфікації. Так, у Франції розглядаються можливості переходу до
комплексної системи в форматі національного переліку професійних
кваліфікацій. В країні існує три системи свідоцтв про освіту:
національних дипломів, акредитованих сертифікатів і сертифікатів
професійної кваліфікації. Кваліфікація робітника являє собою формальне
визнання його відповідності стандарту або набору стандартів, що
підтверджується свідоцтвом, дипломом тощо. Вона присуджується після
встановлення факту її відповідності стандарту. Професійна кваліфікація
вказує на компетенцію адекватного виконання професійної діяльності.
Зазначені тенденції повинні простежуватись в системі освіти України, які
по суті вже деякою мірою існують, адже модульне професійне навчання саме
цьому сприяє і ґрунтується на цих принципах.

Досить цікава система професійних стандартів в Англії. В цій країні лише
ті одиниці кваліфікації, які пройшли сертифікацію, визнаються на ринку
праці. Гнучкість цієї системи полягає в тому, що в світі швидко
змінюються вимоги до ринку праці, де людина може засвоїти необхідні
додаткові модулі і отримати відповідний сертифікат. При цьому людина
може пройти необхідне навчання у вільний від роботи час і отримати
“міні-кваліфікацію”. Одиниця складається із взаємопов’язаних елементів,
які необхідні для виконання конкретної трудової функції, що користується
попитом на ринку праці. Поступово накопичуючи одиниці кваліфікації,
робітник має можливість отримати повну кваліфікацію, що, як показує
досвід, стає достатньо сильним мотиваційним механізмом. Для України
приведені принципи є цінними і доцільно їх поступово реалізовувати в
ході трансформування традиційної професійної освіти відповідно до вимог
ринкової економіки, а також прагнень нашої країни ввійти в світове
співтовариство.

В Іспанії програми навчання мають модульну структуру. Модулі розроблені
з врахуванням практики професійної діяльності. Позитивним моментом в
засвоєнні одиниці кваліфікації є можливість навчатись протягом життя,
оскільки це дозволяє оцінити власну потребу в навчанні і планувати і
реалізовувати навчання за індивідуальним графіком.

Основним напрямком формування систем професійної кваліфікації в Ірландії
є реалізація основних завдань стратегії навчання протягом життя, що
спирається на три ключові поняття ?1?: доступ (процес, в ході якого
учень починає навчання на основі визнання тих знань, які він вже має, а
також вмінь; перехід (процес, в ході якого учні можуть переходити з
однієї програми на іншу, отримавши офіційне визнання тих знань, вмінь і
досвіду, який в них є); просування (це процес, в ході якого учні можуть
переходити з однієї програми навчання на іншу, більш високого рівня
порівняно з попередніми програмами навчання). Ці поняття лежать в основі
створення кваліфікаційної рамки, яка базується на таких принципах:
можливість вступу на навчання для всіх категорій населення; забезпечення
рівних прав на навчання, зафіксованих в Законах Ірландії “Про рівний
статус” (2000 рік), “Про рівні права на зайнятість” (1998 рік). Ще
однією важливою особливістю є те, що отримання сертифіката означає
можливість навчання по програмі, яка веде до отримання ще одного
сертифіката на наступному рівні, де передбачено присудження сертифіката
в тій самій суміжній сфері, а також просування потім на більш високий
рівень.

Тому в Україні сьогодні також постає питання щодо створення єдиної
кваліфікаційної рамки для вищої і професійно-технічної освіти, її
відсутність гальмує розвиток сучасної системи освіти Україні та є
джерелом, яке призводить до невідповідності між ринком праці і ринком
освітніх послуг. Отже, поняття компетенції має бути центральним в основі
навчального процесу, а досвід Франції, Німеччини, Великобританії, і
особливо Ірландії, має бути покладений в основу реформування системи
професійно-технічної і вищої освіти України, де в основі розробки
стандартів на певні професії, спеціальності, види робіт має бути
покладена така важлива складова, як фактор компетентності.

Неможливо досить ефективно боротись з безробіттям, якщо відсутня
збалансованість між попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці,
що можливо шляхом удосконалення технології професійного навчання в усій
системі професійно-технічної і вищої освіти, яка б давала можливість
адекватно реагувати на потреби ринку праці. За цих умов розширення
професійної компетенції розглядається як важливий резерв розвитку
робочої сили, а професійне навчання має забезпечити безперервну
перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих упродовж усього
періоду зайнятості. Однією із таких технологій є модульна технологія
професійного навчання.

Одним із напрямків, які сприяли розвитку виробничих сил і трудових
ресурсів, є розробка Організацією Об’єднаних Націй в 1976 році модульної
системи професійного навчання, при цьому був узагальнений світовий
досвід підготовки кадрів, який розповсюджує Міжнародне Бюро Праці в
різних країнах, що сприяє створенню мобільної робочої сили. Реалізація
його рекомендацій є основою уніфікації і гармонізації національних
систем професійного навчання, що позитивно впливає на вільне переміщення
робочої сили, а також забезпечує реалізацію права працівника на
отримання роботи у відповідності до отриманої ним кваліфікації.

Вагомою причиною впровадження цього навчання в розвинутих
капіталістичних країнах є те, що кожен робітник за життя кардинально
змінює свою професію декілька разів. Адже високі темпи в економіці і
пов’язані з ними зміни характеру праці диктують потребу в скороченні
тривалості роботи людини на одному місці, це означає, що людині потрібно
частіше змінювати роботу і навіть професію, що вимагає все більшого
переходу від традиційної форми зайнятості до гнучких та використання в
процесі професійного навчання інноваційних технологій.

Сучасній системі освіти України в умовах трансформації економіки важко
мобільно реагувати на потреби ринку праці. Швидка зміна технологій,
впровадження нових матеріалів вимагає постійного перенавчання працюючих
і оволодіння ними новим професіям. Зростаючі темпи економічних змін і
гнучкість ринку праці також призводять до зменшення тривалості
зайнятості і розвитку самозайнятості населення.

Професійні знання і навички, отримані в навчальних професійних закладах,
через декілька років застарівають і стають недостатніми. Тому відома
концептуальна схема “навчання – робота – пенсія” в умовах ринкової
економіки трансформується в нову концепцію “навчання – (робота +
навчання) – пенсія”, тобто складова (робота + навчання) забезпечує
безперервність навчання людини протягом життя, а це в нових економічних
умовах вимагає впровадження в Україні гнучких інноваційних технологій
професійного навчання.

В Росії за останні роки в процес навчання безробітних громадян і
незайнятого населення впроваджуються такі освітні програми і технології,
як модульне навчання за методикою МОП. З 1994 року в Москві здійснюється
реалізація проекту МОП “Подальший розвиток модульної системи навчання в
Росії і країнах СНД”. На базі проекту створена автономна організація
“Міжнародний центр розвитку модульної системи навчання на основі
методики “Модулі трудових навичок” (Modules of Employble Skills) (МТН).
Концепція модульного навчання розроблена міжнародними і російськими
спеціалістами з метою задоволення потреб ринку праці в гнучкому,
ефективному і індивідуальному навчанні, що з успіхом застосовується в
країнах Європи, Азії і Сполучених Штатах Америки. За час дії проекту
вдалось скоротити термін навчання безробітних громадян в середньому по
Росії до 3,5 місяця (в 1998 році він складав 4,5 місяці).

Впровадження модульної технології в процес професійного навчання
безробітних в Бєларусі розпочато в рамках Проекту МОП BYE/96/MOI/FR6
“Розвиток модульної системи навчання в республіці Бєларусь”, який
розпочав свою дію з 1997 року. Метою проекту є удосконалення системи
професійного навчання, а також поліпшення ситуації з зайнятістю
населення в Бєларусі.

gdiy

??G?і. Цей вид навчання впроваджується в Україні з 1997 року.
Розгортання роботи в цьому напрямку привело до започаткування Проекту
Програми розвитку ПРООН/МОП “Впровадження гнучких програм професійного
навчання для безробітних” (UKR /99/006?007), який є важливим пріоритетом
Уряду України в проведенні активної політики зайнятості. Існуючий досвід
впровадження цієї системи навчання підтверджує, що модульний підхід
найкраще забезпечує безперервне навчання – одну з головних потреб
сьогодення. Головне завдання ПРООН/МОП – надати допомогу Україні в
впровадженні гнучких модульних систем професійного навчання на основі
розробленої МОП методики під назвою “Модулі трудових навичок” (МТН).
Базуючись на результатах впровадження модульної системи навчання в Росії
і інших країнах, можна зробити висновок, що при впровадженні цієї
системи терміни навчання в порівнянні з традиційною системою
скорочуються приблизно в 2-2,5 рази, витрати на навчання скорочуються
приблизно в 2 рази.

Найбільш доцільно застосовувати модульне професійне навчання при:
проведенні професійного навчання економічно активного населення, у тому
числі незайнятого; підготовки підприємців з метою сприяння розвитку
малого бізнесу, підприємництва і самозайнятості; незахищених верств
населення (жінки, молодь, військовослужбовці, звільнені в запас,
інваліди); підготовки кадрів на виробництві тощо. В рамках реалізації
ПРООН/МОП створений Український міжгалузевий центр модульного навчання
(УМЦМН). Основною діяльністю якого є сприяння розвитку в Україні
ефективної модульної системи професійного навчання, впровадження гнучких
технологій підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації
економічно активного населення на основі використання передового
національного та зарубіжного досвіду. Світовий досвід свідчить, що МТН
визнана на міжнародному рівні як продукт МОП.

За час діяльності УМЦМН, при його тісній взаємодії з регіональними
центрами модульного навчання, центрами зайнятості, професійно-технічними
навчальними закладами, виявлені такі переваги модульної технології
професійного навчання: можливість скорочення терміну навчання при його
високій якості, що забезпечує мотивацію безробітних до процесу навчання;
забезпечення індивідуальної підготовки кадрів безпосередньо на
виробництві; орієнтація на кінцевий результат навчання; можливість
ротаційного формування складу навчальних груп; врахування раніше набутих
слухачами знань та трудових навичок; підготовка робітників під заданий
профіль компетентності; високий рівень адаптованості до потреб
роботодавців тощо.

В цілому Проектом ПРООН/МОП, УМЦМН та базовими навчальними закладами на
01.01.2008 року, крім розроблених навчальних пакетів та
програмно-методичної документації більше 150 професій та 30 видів робіт,
що користуються попитом на ринку праці, також постійно проводиться
сертифікація педагогічних працівників на право здійснення навчання за
модульною технологією. Уперше в Україні розроблені концептуальні підходи
до впровадження стандартів професійної компетенції. Розроблено стандарти
професійної компетентності для 5 професій. За замовленням МОП
розроблений інноваційний підхід до професійного навчання, що органічно
інтегрує модульний підхід і стандарти професійної компетентності в
модулі професійної компетентності. Крім того, станом на 01.01.2008 року
понад 20 тис. безробітних пройшли підготовку і одержали одноразову
допомогу по безробіттю для відкриття власного бізнесу. На замовлення
служби зайнятості перепідготовку на основі модульної технології у
2003-2007 роках пройшло понад 15 тис. безробітних. У ряді областей
чисельність безробітних, підготовлених за модульною технологією, склала
5?10 % від загальної чисельності. Модульні навчальні матеріали
використовували в процесі первинної професійної підготовки понад 30 тис.
учнів професійних навчальних закладів різних форм власності.

За часи дії проекту прийнято досить велика кількість нормативно-правових
документів, що офіційно закріплює статус професійного навчання на основі
модульної технології, і як одного з ефективних заходів активної політики
зайнятості: наказ Міністерства праці та соціальної політики (МПСП), і
Міністерства освіти і науки України (МОНУ) “Про затвердження Положення
про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною
системою” від 08.07.1999 р. № 113/247; наказ МПСП, МОНУ “Про
впровадження відкритого професійно-технічного навчання на основі
модульної технології” від 09.04.2002 р. № 187/243 тощо.

З метою підвищення мотивації педагогічних працівників, які беруть участь
у професійному навчанні за модульною технологією, потрібно включити до
державного класифікатора нову професію “Педагог професійного навчання”
(на основі інтегрування функцій викладача і майстра виробничого
навчання). Експериментально доведено доцільність поєднання цих функцій.
Такий підхід спонукає до постійного підвищення професійного рівня,
використання передових освітніх технологій [2].

Досвід організації модульного професійного навчання в Україні свідчить
про його доцільність і ефективність, але, разом з тим, існує багато
проблем організаційного, економічного і фінансового характеру,
наприклад, надання фінансової підтримки регіональним центрам модульного
навчання для придбання комплектів навчальних пакетів, отримання ліцензій
тощо суттєво прискорило б впровадження модульної технології навчання .

Сучасна система професійного навчання кадрів на виробництві потребує
відродження і модернізації, тому важливо вирішити вищезазначені проблеми
стосовно впровадження інноваційних методів навчання. Також розвиток
професійного навчання кадрів на виробництві гальмують такі причини:
роботодавці неохоче вкладають інвестиції в людський капітал, оскільки
працівники, які одержали підготовку з професій широкого профілю, можуть
перейти до іншого роботодавця і, таким чином, підприємство втратить свої
кошти; відсутність у роботодавця достатніх коштів для проведення
професійного навчання; відсутня мотивація у самих робітників підвищувати
свою кваліфікацію через невідповідність останньої нарахованій їм
заробітній платі.

Розглядаючи досвід підготовки спеціалістів всіх рівнів в США, можна
сказати, що вона не закінчується завершенням навчання в школі, вищому
навчальному закладі, коледжі, а продовжується протягом всього трудового
життя. Інженери, наукові співробітники, управлінці, робітники кожні 3?4
роки протягом декількох тижнів або місяців проходять курс перепідготовки
або підвищення кваліфікації, в іншому разі, їх знання повністю
знецінюються за 10 років. Працівники змінюють вид діяльності декілька
раз протягом життя, що підтверджує аксіому – для виживання потрібно
постійно удосконалювати свої знання, підвищувати кваліфікацію тощо.

Особливу увагу має бути приділено сприянню впровадженню в навчальний
процес гнучких модульних технологій підготовки кадрів на виробництві,
зокрема, за методикою МОП та пропонується прийняти Закон України “Про
професійне навчання кадрів на виробництві”. Про доцільність ухвалення
цього Закону свідчить позитивний досвід розвинених країн, зокрема в
Німеччині, США, Чилі та ін ?3?. Потреба в ухваленні Закону в Україні
викликана: необхідністю правового регулювання питань, пов’язаних з
розробкою ефективного механізму стимулювання персоналу підприємств з
метою посилення їх зацікавленості в безперервному вдосконаленні своїх
знань та вмінь; надання податкових пільг і дотацій роботодавцям, які
проводять професійне навчання своїх працівників.

Тому з метою забезпечення реалізації заходів для підвищення якості
робочої сили підприємств, удосконаленню професійного навчання персоналу
безпосередньо на виробництві, необхідно: підвищити ефективність рівня
професійного навчання кадрів на виробництві (змісту, форм і методів
навчання); створити структури, які б забезпечували розвиток професійного
навчання кадрів на виробництві.

Належний рівень професійного навчання кадрів на виробництві
забезпечується шляхом впровадження в навчальний процес на підприємствах
такого інноваційного методу навчання, як модульне (ПРООН/МОП). Що
стосується створення структур з питань професійного навчання кадрів на
виробництві в Україні, то, по суті, вони вже існують в кожному регіоні
(регіональні центри модульного професійного навчання (РЦМН), які є
структурними одиницями Українського міжгалузевого центру модульного
навчання. Регіональні центри сьогодні співпрацюють з представниками
підприємств і навчальними закладами та з органами державної влади,
навчальними закладами різних типів тощо, що сприяє покращенню
організації професійного навчання кадрів на виробництві з використанням
модульної технології. Наприклад, у Вінницькій такий центр діє на базі
Вінницького національного технічного університету, який активно сприяє
реалізації зазначеної інноваційної методики навчання в регіоні.

Здатність персоналу на підприємствах навчатись протягом життя
забезпечить конкурентоспроможність підприємства. З цією метою Кабінет
Міністрів України затвердив розпорядження “Про заходи сприяння
підприємствами в організації професійного навчання кадрів на
виробництві”, на виконання якого розроблено “Положення про професійне
навчання кадрів на виробництві” (затверджено спільним наказом
Міністерства праці та соціальної політики та Міністерством освіти і
науки України від 26.03.2001, № 127/151), проводиться робота щодо
розроблення та впровадження на підприємствах модульних технологій
навчання тощо. На основі наявного досвіду організації модульного
професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації робочої
сили, у тому числі кадрів на виробництві розроблена організаційна модель
модульного професійного навчання економічно активного населення в
Україні ?4?.

Висновок. Отже, досвід впровадження модульного професійного навчання
економічно активного населення в Україні, свідчить про доцільність його
широкого використання в системі навчальних закладів Міністерства освіти
і науки України при навчанні учнів (слухачів), людей, які не можуть бути
конкурентноспроможними на ринку праці: жінки, інваліди, молодь,
військовослужбовці, звільнені в запас та інші) та при навчанні кадрів
безпосередньо на виробництві. Зазначена інноваційна технологія, яка є
однією з найбільш ефективних освітніх інструментів акт+ивної політики
зайнятості, дозволить істотно покращити становище в сфері зайнятості
населення, зменшити рівень безробіття, підвищить конкурентоспроможність
робітників на ринку праці та забезпечить розвиток системи безперервного
навчання, приведе до зростання основних соціально-економічних показників
розвитку економіки України та в цілому буде сприяти розвитку трудового
потенціалу України.

Література

Policies, actions and procedures for the promotion and facilitation of
access, transfer and progression. National qualifications of Ireland,
March. ? 2003. ? p 128.

Щербак О. Підготовка педагогічних кадрів нової генерації – важлива умова
модернізації професійної освіти // Професійно-технічна освіта. ? 2001.
?№ 4 . ? С. 33?34.

Савченко В. Удосконалення та підвищення ефективності професійного
навчання кадрів на виробництві // Україна: аспекти праці. ? 2001. ? № 7.
? С. 14?21.

Заюков І.В. Організаційно-економічний механізм реалізації інноваційних
методів професійного навчання економічно активного населення: Дис…
канд. екон. наук: 08.09.01. ? К, 2006. ? С. 201.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020