UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваҐендерна нерівність в освіті: прихований навчальний план ( англосаксонський досвід ) (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3161
Скачало276
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ґендерна нерівність в освіті: прихований навчальний план (

англосаксонський досвід )

 

В сучасній системі освіти ми є свідками подвійної точки зору, яка, з

одного боку, враховує відмінності між статями, а, з іншого, -

засновується на гіпотезі, згідно з якою стосунки однієї статі з іншою

зумовлені владою однієї з них, чоловічої, над іншою – жіночою. Чоловіче

панування у царині влади, а також над знаннями, які дозволяють

утримувати цю владу, включають також панування над створенням культури і

наукових знань. Жінок надзвичайно мало в установах, завданням яких є

продукування наукових знань (університети й центри наукових досліджень).

На превеликий жаль, поява жінки в вищому науковому середовищі дуже

часто розцінюється як виняток, тому їй не приходиться розраховувати на

провідну позицію.

 

Історія дає підстави стверджувати, що більшість чоловіків, навіть коли

вони піклуються про освіту дівчат, завжди забороняють останнім доступ до

тих сфер знань, які залишають для себе. Загалом це сфери, яким вони

надають найбільшої ваги і в яких, відповідно, вони хотіли б уникнути

суперництва з жінками.

 

Так, у XVIII столітті більшість чоловіків вважали, що освіта дівчатам

не потрібна: їм достатньо простого виховання; їхня царина – практика і

практичні знання. Увесь комплекс наукового знання перебував для них під

забороною. 1762 року Русо писав: „Дослідження абстрактних і

спекулятивних істин, принципів, аксіом у науках, всього того, що

передбачає узагальнення ідей, не є жіночою парафією, всі їхні студії

повинні стосуватися лише практики” [2]. Винятковою постаттю щодо

розв’язання цієї проблеми, можна назвати лише Кондорсе: „Врешті, жінки

мають ті самі права, що й чоловіки. Отже, вони мають право на ті ж таки

пільги щодо здобуття знань[...]. Оскільки освіта має бути на загал

однаковою, викладання також має бути спільним [ для обох статей ] і

довірятись якомусь одному вчителеві, незалежно від викладання” [3]. Та

Кондорсе не плекав жодних ілюзій: „Але боюсь, як би мені не посваритись

із жінками, якщо вони колись прочитають мої слова […]. Та й хіба повинен

я сподіватись на їхні схвальні слова після того, як похвали від них

удостоївся Русо, ствердивши, що вони створені лише для піклування про

нас, чоловіків, а придатні лишень до того, аби нас мучити?” [3].

 

У ХІХ столітті прибічників ідеї освіти дівчат стає більше. Цей факт

пояснюється тим, що в модерних суспільствах, де плюралізм уможливлює,

поряд з міфологією та релігіями, існування нових форм теоретичного

знання (філософія, точні й природничі науки) поставило під питання

патріархальну концепцію, що забороняє жінкам опанувати теоретичні знання

та викладати їх. З одного боку, демократична вимога щодо права на знання

(яка стосувалась також і права громадянства) для всіх, поступово

поширювалась і на жінок. Саме у цьому полягав сенс залучення дівчат до

шкільної освіти, яке розпочалось у ХІХ столітті.

 

Стверджують, що ХХ століття усунуло заборони і обмеження й установило

рівність в освіті. Натомість, рівність залишається лише формальною. „Все

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ