.

Гендерна складова психолого-педагогічної підготовки викладачів ВНЗ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
244 2489
Скачать документ

Реферат на тему:

Гендерна складова психолого-педагогічної підготовки викладачів ВНЗ

Становлення української держави відбувається в умовах швидких і
глибоких суспільних змін, які зумовлюють нові реалії та вимоги до
життєдіяльності сучасної людини, фахівця. Демократичні перетворення, що
стають невід’ємною складовою соціально-економічних трансформацій,
передбачають гармонізацію суспільних відносин у тому числі і гендерних.

Законодавчим закріпленням необхідності змін гендерних відносин,
свідченням реалізації гендерної політики держави став Закон України «Про
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, що набув
чинності 01.01.2006 р.[1].

Гендерні відносини, що існують у суспільстві є відображенням його
гендерної свідомості, важливим чинником формуванні якої є система
освіти. Однією з важливих функцій цього соціального інституту є передача
та поширення знань, системи норм і цінностей суспільного життя. Саме
через систему освіти можливо і необхідно закладати основи гендерних
перетворень суспільства. Науково-просвітницька діяльність освітніх
гендерних центрів та лабораторій з гендерних досліджень, введення у
навчальні плани ВНЗ спецкурсів гендерної тематики та врахування
гендерної складової у виховній роботі ось лише деякі напрями роботи за
якими існує певний досвід, як у нашій країні, так і за її межами.

Важливість впливу на гендерну свідомість учасників навчально-виховного
процесу зумовлюється тим, що студентський вік є тим віком, коли
продовжується формування світогляду молодої особи, коли надзвичайно
важливим є авторитет викладача, який досить часто, має безпосередній
вплив на становлення системи цінностей студентства. Тому у контексті
актуальності гендерних перетворень, надзвичайної важливості набуває
проблема стану гендерної свідомості тих, хто безпосередньо працює із
молоддю, тобто викладачів.

Ця проблема є актуальною і тому, що викладачі, особливо ті, хто працює у
системі вищої освіти вже певний строк, у переважній більшості, мають
переважно традиційну гендерну свідомість, у основі якої знаходяться
переконання патріархатного характеру. Численні бесіди із студентками
дають підстави виділити певні особливості того, як гендерна свідомість
викладачів виявляється у навчально-виховному процесі ВНЗ. Частіше за все
студентки, що навчаються на факультетах, що вважаються «чоловічими»,
вказують на упереджене ставлення до них викладачів-чоловіків, яке
виявляється вже у тому, що вони з недовірою сприймають рівень знань
дівчат, вказують на те, що ці спеціальності не для них, інколи більш
лояльно оцінюють дівчат на екзаменах виходячи із того, що їм ці знання
не будуть потрібні у майбутньому. І хоча кількість дівчат на таких
технічних спеціальностях поступово збільшується, вони, як і раніше,
продовжують відчувати тиск упередженості.

Як зазначають у бесідах студенти і студентки існують випадки, коли
викладачі кафедр, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців щодо
оволодіння комп’ютерними технологіями, а ця підготовка сьогодні охоплює
молодь різних фахових спрямувань, приділяють більшу увагу юнакам. Така
позиція ґрунтується на тому, що можливе недалеке заміжжя дівчат
поставить крапку на їхньому професійному становленні, а студентам буде
необхідно робити кар’єру, бо у майбутньому вони будуть годувальниками
сімей.

До того ж із власного досвіду можемо сказати, що досить часто колеги
надзвичайно гостро реагують на теми гендерного характеру, а згодом
виявляється, що рівень їхньої обізнаності із проблематикою є вкрай
низьким. Частіше за все про гендер чують у словосполученні гендерна
рівність. А далі виникає, приблизно наступний логічний ланцюжок:
гендерна рівність – рівність між чоловіками і жінками – знову ці
феміністки. Все це є свідченням того, що на рівні масової свідомості у
суспільстві панують ідеї, які мають, як тривале історико-філософське
підґрунтя, так і ідеологію, що зумовлювала ставлення до жінок у
радянські часи.

Все згадане вище підтверджує необхідність введення не тільки гендерно
орієнтованої тематики у соціально-гуманітарні дисципліни та врахування
гендерного аспекту в організації виховної роботи ВНЗ, але й вплив на
гендерну свідомість самих викладачів у процесі їх психолого-педагогічної
підготовки.

Досвід такої роботи існує у Вінницькому державному аграрному
університеті, де у межах занять психолого-педагогічного семінару,
слухачами якого є молоді викладачі та аспіранти університету,
здійснюється гендерна освіта. Під гендерною освітою ми розуміємо
просвітницьку «діяльність у напрямку спростування існуючих
статево-гендерних стереотипів» [2. С.8]. А результатом такої освіти
мають стати перетворення гендерної свідомості, зростання її рівня, серед
ознак якої мають бути і нові способи мислення, і гендерна чутливість, і
активна позиція викладача стосовно проблем гендерного характеру.

Певний досвід гендерної освіти викладачів існує у Вінницькому державному
аграрному університеті, в якому функціонує психолого-педагогічний
семінар. Метою організації якого є відповідна підготовка молодих
викладачів та аспірантів до викладацької діяльності. У начальному плані
психолого-педагогічного семінару (ППС), містяться різноманітні теми, що
присвячені організації навчально-виховного процесу, віковим особливостям
молоді, підготовці студентів до життєдіяльності в сучасних умовах тощо.
Тем, які були б окремо присвячені гендерній тематиці не заплановано.
Проте при обговорення всіх, без виключення питань, враховуються різні
аспекти гендерної тематики – починаючи від психолого-педагогічного
забезпечення навчального процесу і закінчуючи підготовкою викладачів до
кураторської роботи. Знайомство майже із всіма навчальними темами
відбувається крізь призму їх гендерних особливостей. Особливо
сприятливими для впливу на гендерну свідомість молодих викладачів
виявляються теми щодо організації виховної роботи із студентами, зокрема
підготовка до сімейного життя. Ця тема є особливо актуальною для
сучасного студентства вже тому, що сучасний інститут сім’ї переживає
кризу, яка підтверджується великою кількістю розлучень, що дає підстави
організувати знайомство викладачів із історією шлюбу, поглядами на стать
у історії філософії, особливостями сімейної психології тощо. Ця тема є
сприятливою у контексті впливу на гендерну свідомість ще і тому, що
сучасні молоді викладачі, у переважній більшості, вже і самі мають сім’ї
і стикаються із проблемами гендерного характеру. Особливо типовими є
суперечності, що виникають при визначення подружжям сімейних обов’язків,
які у межах патріархальних традицій мають свою специфіку. Проте
необхідно відзначити, що подружні пари, які займаються викладацькою
роботою притримуються більш поміркованої позиції у цих питаннях. Ті ж з
викладачів, особливо це стосується вихідців із невеликих міст чи
сільської місцевості, у кого дружина чи чоловік працюють в іншій сфері,
відчувають сильний тиск гендерних традицій, стереотипів, що існують у
суспільстві. Тому гендерна освіта стає необхідно для них не тільки у
контексті підготовки для роботи із молоддю, але й для власного життя,
професійної самореалізації.

У зв’язку із тим, що слухачами ППС є викладачі, що працюють на різних
факультетах, при знайомстві із методикою викладання у вищий школі ми
використовуємо матеріал посібника «Основи теорії гендеру» [3] в якості
основи для набуття викладачами навичок проведення лекційних, практичних,
семінарських занять та організації самостійної роботи студентів.
Відповідно введення гендерної тематики при організації занять із мети
переходить у засіб. До того ж це дозволяє активізувати
навчально-пізнавальну діяльність викладачів через існування в буденній
свідомості численних упереджень, усвідомлення яких досить часто викликає
здивування молодих викладачів. А це, у свою чергу стає основою для
організації дискусій з відповідної тематики.

Таким чином вплив на гендерну свідомість слухачів ППС стає важливою
складовою їхньої психолого-педагогічної підготовки. На нашу думку
усвідомлення суспільних механізмів формування гендерної свідомості
сприяє впливу на її індивідуальний рівень через набуття відповідних
знань. А це у свою чергу зумовлює необхідність обґрунтування її
теоретичних засад, як складової суспільної свідомості.

На думку Б.В. Софронова та Л.Н. Дорогової, суспільна свідомість є
засобом, інструментом людської діяльності, яку автори визначають як
процес взаємодії будь-якого соціального організму із середовищем. Мета
його – пристосування цього середовища до потреб цього соціального
організму. Суспільна свідомість – це сукупність звичок, традицій,
поглядів, ідей, теорій і т.п., в яких відображається суспільне буття
певного конкретного суспільства на певному етапі його історичного
розвитку [4].

Цю точку зору поділяє також О.М. Штейн, додаючи, що на суспільну
свідомість має вплив культура, що існує у певну епоху. Суспільна
свідомість є духовною сферою життя суспільства, сукупністю ідей,
поглядів та переживань суспільства на певному етапі його розвитку, має
історичний характер [5].

У контексті культури підходить до визначення суспільної свідомості
сучасний польський соціолог П. Штомпка [6], який уважає, що суспільна
свідомість є ідеальним аспектом культури. Сфера культурної регламентації
є надзвичайно широкою, вона охоплює три елементи дефініції культури:
«те, що люди роблять, те, що вони думають, і те, чим вони володіють».
Суспільство нав’язує людині зразки мислення, а фундаментальним
інструментарієм його, без чого було б неможливим саме мислення,є мова. У
контексті нашого дослідження цінним є те, що автор виділяє патології
суспільної свідомості. Першим з них є стереотипи – спрощені, однобічні,
вкрай перебільшені образи певної групи, які трактують усіх членів цієї
групи недиференційовано, незалежно від їх індивідуальних особливостей.
Другою – дискримінація – менші шанси отримати освіту, обмеження у
професійній сфері, менші можливості для престижного зростання і для
доступу до інших благ лише на тій підставі, що хтось є представником
групи, яка є предметом забобонів, незалежно від індивідуальної
кваліфікації чи заслуг цієї людини.

Саме визначені вище патології суспільної свідомості, на наш погляд,
підтверджують існування гендерної свідомості, бо проблеми існування як
гендерних стереотипів, так і гендерної дискримінації достатньо широко
наведено в науковій літературі відповідного напрямку.

h

j

j

>

gd•R

у завжди має конкретну форму вираження. По-перше, вона відчуває із
суспільством у цілому закономірний розвиток та трансформацію. По-друге,
суспільна свідомість на тих чи інших етапах свого розвитку відповідає
основним характеристикам суспільства, набувають в залежності від них
конкретних форм. За своїм змістом суспільна свідомість є відображенням у
свідомості людей стану їх суспільного буття, суспільних і психологічних
відносин як в історичному, так і в конкретно-ситуативному плані.

До певної мірі цю думку поділяє В.О.Чифранов [8], який вважає, що види
(різновиди) суспільної свідомості – це різноманітні історично утворені,
відносно стійкі прояви суспільної свідомості, які відрізняються одне від
одного специфічним предметом відображення суспільного буття, засобом
відображення і функціональною роллю.

Необхідно зазначити, що науковці у контексті суспільної свідомості
використовують терміни види і форми як тотожні, ми також залишаємо їх у
тому вигляді, як подають різні автори.

Так само, як і В.О. Чифранов [8], Б.А.Чагін [9] виділяючи ті чи інші
форми суспільної свідомості, акцентує увагу на тому, що об’єктивними
підставами для цього служать;

1) наявність свого предмета відображення;

2) специфічний характер відображення;

3) виконання певних соціальних функцій;

4) особливі зв’язки із базисом суспільства.

Автор також виділяє основні форми суспільної свідомості, зазначаючи, що
вони не вичерпують усієї багатоманітності духовних утворень, які існують
у дійсності. Оскільки вони найбільш суттєві форми суспільної свідомості,
то включають у себе більш часткові. Подібної думки дотримуються також Л.
Губернський, В. Андрущенко, М. Михальченко [10], додаючи, що часткові
форми суспільної свідомості є формами другого порядку.

Ми вважаємо, що гендерна свідомість не може вважатися конкретною формою
суспільної свідомості у її прямому значенні, проте завдяки змінам
суспільного буття, формування егалітарного рівня гендерних відносин у
суспільному розвитку вона набуває важливого значення для сучасності.
Історична зумовленість ускладнення суспільного буття призвела і до
диференціації суспільної свідомості. На нашу думку, в умовах сьогодення
гендерна свідомість поступово набуває все більшого впливу на розвиток
суспільства. Вона надає можливість людині орієнтуватися у складному
практичному житті, здійснює виховний і формуючий вплив на особистість.
Але на сьогодні саме рівень сформованості гендерної свідомості є
визначальним у суспільній активності представників різної статі, у тому
способі життя, який особистість вибирає для себе, у тих цілях, які
ставить перед собою на шляху до самореалізації.

Таким чином, існування гендерної свідомості зумовлюється, у першу чергу
змінами суспільного буття, які сталися та створили передумови виділення
у суспільних відносинах гендерні, а їх аналіз призвів до визнання
існування проблем гендерного характеру. Гендерна свідомість є
відображенням як суспільного буття, а нас цікавить у першу чергу його
гендерний аспект, так і гендерних відносин. Поява гендерної свідомості
зумовлюється особливостями сучасного етапу розвитку суспільства, тими
змінами, що відбулися у ньому та актуалізувати означену вище проблему.

Якщо розглядати гендерну свідомість як один з аспектів відображення
сучасного розвитку буття, то слід взяти до уваги, що явища суспільного
буття виникають і розвиваються до певного моменту без відображення у
суспільній свідомості, хоча суспільне буття здійснюється у свідомості
взагалі, бо все що роблять люди, вони роблять свідомо. Суспільна
свідомість, а відповідно і гендерна як її вид, є продуктом діяльності
усього суспільства, численних поколінь. Вона є вираженням того рівня
свідомості, який відображає розуміння (правильне чи неправильне)
сутності суспільних відносин, в яких діє людина, ролі цих відносин у її
діяльності, на відміну від стихійності [11].

Гендерні відносини, як зазначає І.Г. Малкіна-Пих [12], – це різноманітні
форми взаємозв’язків людей як представників певної статі, що виникають у
процесі їх спільної життєдіяльності. Оскільки ці відносини є різновидом
соціально-психологічних відносин, вони мають із ними схожі детермінанти.
Існує залежність гендерних відносин від таких факторів, як гендерні
уявлення, стереотипи, установки, гендерна ідентичність особистості чи
групи, які відображають соціальні уявлення, стереотипи, установки і
соціальну ідентичність. Гендерні відносини вбудовані у широкий контекст
і проявляються на різних рівнях соціуму, тобто це багаторівневі
відносини, які існують на макро-, мезо- і мікрорівнях соціальної
реальності, а також на внутрішньо особистісному рівні.

Слід додати, що гендерні відносини у суспільстві існували завжди, бо
завжди існували соціальні можливості представників кожної статі в різних
сферах суспільного буття. Під суспільним буттям у сутності розуміють
процес виробництва матеріальних благ, через які здійснюється постійний
зв’язок, обмін речовин між суспільством та природою, який забезпечує
існування суспільства як такого [13]. Проте довгий час цей тип відносин
не розглядався окремо, бо суспільна активність жінок довгий час була
обмежена внутрішньо сімейним простором. Разом із тим зміни, що відбулися
у суспільстві, призвели до перебудови системи всіх відносин у
суспільстві.

Таким чином, ми маємо обґрунтування предмета відображення гендерної
свідомості. Гендерні відносини мають свою специфіку і проявляються на
різних рівнях функціонування суспільства.

Специфікою гендерних відносин є ще й те, що вони виявляються і в
економіці, зумовлюються політикою у сфері гендеру, правом, мають
моральний вимір тощо.

У контексті нашого дослідження для нас важливою є також і питання
виділення функцій гендерної свідомості.

Серед функцій гендерної свідомості ми, у першу чергу, виділяємо:
когнітивну; комунікативну; виховну; регулятивну; контролюючу;
оцінно-орієнтовну. Кожна з означених вище функцій має свої особливості,
так:

когнітивна – завдяки цій функції людина отримує знання щодо сутності
дійсності, організації гендерних відносин у суспільстві і завдяки цьому
дозволяє людині передбачити віддалені наслідки своєї діяльності. Ця
функція гендерної свідомості має чітко визначений історичний характер,
бо кожна епоха, в залежності від пануючої у ній гендерної ідеології
по-різному інтерпретує особливості суспільного буття;

комунікативна функція гендерної свідомості реалізується через передачу
накопиченого людьми досвіду, звичаїв, традицій минулого, які впливають
на стан гендерних відносин на тому чи іншому етапі розвитку суспільства;

виховна функція полягає у тому, що виховання є необхідною умовою
життєдіяльності суспільства через свідомий вплив одних груп людей на
інших з метою формування у них певних поглядів, соціально-психологічних
якостей. Саме завдяки цій функції гендерної свідомості у представників
різної статі відбувається формування різних психологічних рис, які, у
значній мірі, і визначають у подальшому особливості їхньої поведінки та
діяльності;

регулятивна функція гендерної свідомості безпосередньо визначає
практичне життя, спільну діяльність, завдяки їй здійснюються
впорядковуються гендерні відносини і поведінка людей. Через цю функцію,
зокрема, здійснюється і регулювання сфер практичної реалізації жінок і
чоловіків у суспільстві, визнання ними тих чи інших цінностей,
принципів, ідеалів;

контролююча функція гендерної свідомості реалізується через суспільний
контроль за поведінкою людини; дотримання нею існуючих у суспільстві
норм і традицій через наявність суспільної думки. Саме рівень розвитку
гендерної свідомості буде визначати, яким чином суспільна думка
відреагує на поведінку тієї чи іншої особи у разі порушення нею
загальноприйнятих гендерних норм у суспільстві;

оцінно-орієнтовна функція реалізується завдяки орієнтації людини у
поведінці та діях. Її роль полягає у тому, що завдяки їй особистість
здатна орієнтуватися у складних суспільних процесах і визначати власне
місце у соціумі.

Обґрунтування гендерної свідомості як виду суспільної свідомості створює
основу для подальшої дослідницької роботи щодо реалізації завдання
впливу на індивідуальний рівень гендерної свідомості молодих викладачів.
Вже перший досвід такої роботи дає можливість підтвердити появу у
молодих колег гендерної чутливості, яка виявляється у аналізі засобів
масової інформації, визнанні існування у суспільстві гендерних
стереотипів, які створюють перепони на шляху до наукової кар’єри молоді,
у сімейному житті та вихованні дітей. До того ж слухачі семінару
починають реагувати на особливості поведінки студентів і студенток,
включати гендерно орієнтовану тематику у виховну роботу. Знаючи про
гендерні особливості, які виявляються у процесі навчання, починають
відзначати їх вияви і враховувати як у самому процесі, так і при
оцінюванні студенів.

У межах даного матеріалу ми не претендуємо на повне розв’язання
означеної проблеми. Але, на нашу думку, прагнення суспільства до
функціонування на егалітарних засадах неможливе без трансформацій
суспільної свідомості, без впливу на індивідуальну свідомість тих, від
кого залежить підготовка громадян держави, тобто без відповідної
підготовки викладачів ВНЗ.

Література

Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків”. –
http://www.pension.kiev.ua/Ukr/Law_Base/NonFormated/z-1866.html

Гайденко В. Вступ / Гендерна педагогіка: Хрестоматія / Переклад з англ..
В.Гайденко, А.Предборської; За ред. Вікторії Гайденко. – Суми: ВДТ
«Університетська книга», 2006. – С.7-8.

Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 536
с.

Сафронов Б.В., Дорогова Л.Н. Мир человека (Методологические вопросы
формирования духовного мира личности). М., «Мысль», 1975. – 206 с.

Штейн О.М. Актуальные проблемы теории общественного сознания и
использование категории «духовная культура»/ Актуальные проблемы
общественного сознания и духовной культуры/ Под ред. А.И. Горячевой.
Таллин, 1980 – 217 с.

Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск.
С.М.Червонной. – М.: Логос. – 664 с.

В.Г.Крысько Социальная психология: Учебник для вузов. 2-е изд. – СПб.:
Питер, 2006. – 432 с.

Чифранов В.О. Філософські проблеми суспільної свідомості: Конспект
лекції. – Харків: Укр. юридична академія, 1992. – 33 с.

Чагин Б.А. Структура и закономерности общественного сознания. – Л.:
«Наука» Ленинградское отделение, 1982. – 314 с.

Губернський Л. та ін. Культура. Ідеологія. Особистість:
Методолого-світоглядн. аналіз./ Губернський Л., Андрущенко В.,
Михальченко М., – 2-ге вид. – К.: Знання України, 2005. – 580 с.

Тугаринов В.П. Филисофия сознания (современные вопросы). М.: „Мысль”,
1971. – 199с.

Малкина-Пых И.Г. Гендерная терапия / И.Г. Малкина-Пых. – М.: Эксмо,
2006. – 928с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020