Реферат на тему:
Ґендерні виміри ісламу
Іслам є наймолодшою світової релігією і водночас впливовою ідеологією
сучасного світу. Іслам з’являється на початку VII століття. Зазнавши
впливу іудаїзму й християнства шляхом прийняття від них низки
догматичних та обрядових положень, іслам завдяки простішій та
доступнішій догматиці, ритуалу швидко набуває популярності. Нині на
планеті нараховується приблизно 900 млн. його послідовників. В Україні
зареєстровано більше 270 мусульманських громад. Найбільше їх у місцях
розселення кримських татар у Криму.
Моделюючи суспільство, іслам охоплює всі аспекти особистого й
суспільного життя мусульман. В його священній книзі, Корані, надзвичайно
велику увагу приділено жорсткій регламентації сімейно-шлюбних відносин
і ритуалізації ґендерних ролей. Бути жінкою в країнах мусульманського
Сходу непросто і пропри все, вимогою часу є те, що сучасні мусульманські
жінки все частіше виступають проти застарілих стереотипів ісламу, які
відводять жінці функцію пасивної слухачки і виконавиці чоловічих
настанов.
За канонами ісламу жінка – істота „другого сорту”. „Чоловіки стоять над
жінками через те, що Аллах дав одним перевагу перед іншими…” [1,4:38].
Власне цей аят відбиває провідну роль чоловіка в кочовому скотарському
суспільстві часів виникнення ісламу. Саме чоловіки тоді були головними
добувачами матеріальних благ і захисниками стад від ворога. Жінка ж в
кочовому господарстві відігравала підпорядковану роль і матеріально
залежала від чоловіка. Ці базисні відношення і породили її принижене
становище, а Коран лише зафіксував його у своїх настановах. Такі погляди
стали основою для пізнішого теоретичного обґрунтування соціальної і
статевої нерівності жінок з чоловіками.
Якщо „мусульманин” означає „покірний Аллаху”, то мусульманка, за
ісламськими канонами, повинна бути покірна ще й своєму чоловіку, своєму
земному богу і хазяїну, задовольняти його бажання. „Ваші жінки – нива
для вас, ходіть на вашу ниву, коли побажаєте…”[1,2:223]. В разі
непокори чоловік має право її покарати аж до побиття: „Добропорядні
жінки віддані [своїм чоловікам], зберігаючи честь і все, що Аллах велів
берегти, перестерігайте, [потім] не кохайте у подружніх ложах і
[нарешті] побийте. І коли вони стануть покірні вам, не завдайте їм
кривди нічим [1,4:34]”.
Сучасні мусульманські жінки все частіше виступають проти таємного
насильства над ними, навіть тими, хто живе в Європі.
На весь світ відоме ім’я Айран Хирсі Алі, біженки з Сомалі, а нині члена
парламенту Нідерландів. Фільм „Підкорення” за сценарієм Хирсі Алі
опинився в центрі національних дебатів у Нідерландах і збурив весь
мусульманський світ. Ця мужня мусульманська жінка звернулася до сили
образів, щоб показати життя мусульманських молодих іммігранток, сповнене
наруг, інцестів, примусових шлюбів, суїцидів.
У фільмі розповідаються історії чотирьох жінок, які просять Божої
допомоги в полегшенні їхніх страждань. Одну насильно видали заміж за
чоловіка, якого вона ненавидить, іншу зґвалтував її власний дядько, і
вона зачала, третю покарали хлистом після того, як вона переспала зі
своїм другом, а четверту постійно б’є її чоловік. Жінки відчувають, що
Бог їх покинув, хоча вони йому вірні.
Ми бачимо побите і набрякле обличчя; оповідач вигукує: „О Аллах! Ти
говориш, що чоловіки – захисники й опікуни жінок, тому що ти дав одним
більше сили, ніж іншим. Але принаймні один раз на тиждень я відчуваю
силу кулака мого чоловіка на своєму обличчі”.
Зґвалтована жінка говорить, що завжди слідувала волі Аллаха, покриваючи
себе паранджею, як він вимагає: „А тепер я молюся про рятунок, а ти
мовчиш, як могила, якої я прагну.” Газета „The New-York Times ” від 27
вересня 2004 р. надрукувала цілу низку статей з реакцією на фільм Хирсі
Алі. Так, відома захисниця прав мусульманських жінок Лубна Беррада,
родом з марокканської родини пише: „Немає нічого помилкового в тім, що
говориться в фільмі, це реальність.” Однак за її словами, розмови нічого
не змінять. Повинна змінитися система, в якій беруть участь і жінки.
„Жінки передають свою пригніченість своїм дочкам, а ті виховують своїх
синів, -” говорить Беррада. Газета наводить також дані відомого
психіатра Карли Рус, яка вже 20 років працює з жінками, що зазнали
насильств. Вона стверджує, що половина її пацієнтів – мусульманки.
Дебати тривають, так само, як і нападки на Хирсі Алі. У реповій пісні,
яку крутять на одній місцевій радіостанції, її закликають убити. Погрози
смерті надходять їй по електронній пошті, ними сповнені Інтернет-чати.
Роттердамська поліція щойно заарештувала молодого марроканця, якого
звинуватили в тім, що він загрожував Хирсі Алі. Її цілодобово охороняють
двоє поліцейських. Однак Хирсі Алі має намір продовжувати свою боротьбу
за ґендерну рівність мусульманських жінок. Крім фільму, Хирсі Алі
опублікувала дві книги про становище мусульманських жінок: „Фабрика
синів” і „Клітка для незайманих”. Її наступний проект – продовження
фільму „Підкорення”. В ньому буде відбито точку зору чоловіків.
gdW5?
винайшов полігамію, адже у багатьох народів стародавнього світу
багатоженець вже існував, а іслам хотів мудро виправити його, не
викликаючи сильного потрясіння в суспільстві. І це доводив нам,
стверджують ісламські феміністки, що в ісламі в основному мають тільки
одну дружину, а полігамія є виключенням, хоча іслам допускає це
виключення із розумних причин і для виправлення певних ситуацій.
Шлюб у Корані, а отже і в ісламі, на відміну від християнства,
розглядається не як сакральний акт, тобто союз чоловіка і жінки перед
Богом, а радше як торговий договір. Тим не менше він трактується як одна
з найбільших цінностей. Це „особливого роду приватний договір з метою
узаконення дітонародження” написано в коментарії мусульманського права
Худої. [2, с. 121]
Шлюб є обов’язком кожного правовірного, безшлюбність – злочин перед
суспільством і родичами. Так, мусульманський теолог і правознавець VIII
ст. Малік ібн-Анас важав, що одружена людина має перед Аллахом більші
заслуги, ніж найповажніший мусульманин-одинак.
Дружина повинна підкорятися чоловікові повністю, а він зі свого боку
мусить бути уважним і піклуватися про її благополуччя. „Вони (жінки) –
одіж для вас, а ви (чоловіки) – одіж для них” [1,2:187].
У священній книзі мусульман чітко не вказано шлюбний вік. Але
мусульманські правознавці вважають, що для дівчат він починається з 9
років (саме стільки було Айші, коли вона стала дружиною пророка). Для
юнаків за шаріатом шлюбний вік починається з 15 років. Проте сьогодні в
багатьох мусульманських країнах законодавчо встановлюється шлюбний вік у
15-18 років.
В ісламі існує постійний шлюб (ніках даїм ), шлюб з невільницями (ніках
кенізон) та тимчасовий шлюб (ніках-мута). Церемонія мусульманського
шлюбу на відміну від християнського не є урочистою. Законність шлюбу
стверджується здебільшого усно, хоча це й не виключає письмової згоди.
„Шлюб між мусульманами ми не може бути укладений інакше як у присутності
двох свідків-чоловіків або одного чоловіка і двох повнолітніх жінок при
здоровому глузді й мусульман” [2, с.123]. При одруженні мусульманин
повинен заплатити за наречену викуп. „і давайте дружинам їх посаг у дар”
[1,4:3]. Посаг – це викуп, калим, махр. Саме викуп за наречену привів до
складної проблеми: у сучасному мусульманському світі зменшується
кількість шлюбів, особливо серед нижчих верств населення (робітників,
дрібних ремісників, службовців), які не можуть одружитись, оскільки
неспроможні заплатити викуп за дружину. Іноді він сягає суми більшої за
десять тисяч доларів і вся сім’я повинна багато років працювати не
покладаючи рук, щоб син міг одружитись. Крім того, мусульманський шлюб
вимагає досить великих витрат з боку нареченого. Їм Коран рекомендує: „І
хай будуть стримані ті, які не знаходять можливостей шлюбу, доки не
збагатить їх Аллах своєю щедрістю” [1,4:28].
Особливе місце в Корані займають питання подружньої вірності. В ньому
визначено, в яких випадках можна звинувачувати людину в перелюбі: „А
проти тих із ваших дружин, які живуть у розпусті, покличте за свідків
чотирьох із вас. Якщо вони засвідчать [перелюбство], то тримайте дружин
у домах, поки не упокоїть їх смерть або Аллах не призначить їм інший
шлях” [1,4:15], „Тих із вас, хто скоїть його (тобто перелюб. – авт.),
покарайте обох. Якщо ж вони розкаються обоє й виправляться, облиште їх
[1,4:16]. Якщо ж свідки були неправдиві, то на них чекало покарання –
вісімдесят ударів [1,24:4].
Перелюб розглядається як один із гріхів, за який для мусульман теж
передбачено жорстоке тілесне покарання : „Перелюбника та перелюбницю
побийте кожного з них сотнею ударів. Нехай не оволодіває вами жалість до
них у релігії Аллаха, якщо віруєте в Аллаха та день страшного суду. І
нехай під час їхнього покарання буде присутня група віруючих” 1,24:2 ].
Коран „ захищає” чоловіків від спокус з боку жінки. Ось рекомендації
щодо одягу жінок:
„О пророк, скажи твоїм дружинам, дочкам і дружинам віруючих, хай вони
зближують на собі свої покривала. Це краще, ніж їх побачать; і не
зазнають вони образ” [1,33:59] ;
„Нехай вони потупляють свої погляди й оберігають свої члени, і нехай не
показують своїх прикрас… хай накидають свої накидки на вирізи на
грудях” [1,24:31].
Ця заборона не поширюється лише на чоловіка, батька, свекра, синів ( у
тому числі й від інших дружин), рабів і євнухів. Приписи ісламу
вимагають також, щоб будинок мусульманина був розділений на дві частини
– чоловічу й жіночу. На жіночій половині живуть жінки з дітьми; сюди не
можна заходити сторонньому чоловіку. Чоловіча ж половина відкрита для
чужих чоловіків – це свого роду вітальня, куди жінка при гостях заходить
тільки для того, щоб прислужити гостю, подати їжу.
Розглядаючи місце жінки в ісламі, не можна обійти питання потойбічного
воздаяння. Мусульманський рай конкретно описує неземні блага, розкоші і
блаженство. Але все це доступно лише чоловікам. Проте за Кораном покірна
дружина теж зможе потрапити до раю: „Ввійдіть у рай, ви і ваші дружини,
будете задоволені…” [1, 43:70]. Жінки допускаються в рай для
задоволення й насолоди чоловіків. В раю вони виходять заміж „дівами для
коханих чоловіків”.
Висновки
Як ми бачимо, погляди на становище жінки і інститут сімейно-шлюбних
відносин в ісламі найбільш консервативні і найважче піддаються впливу
нових ідей. Саме тому найбільший інтерес для ісламських феміністок
становлять питання сімейного права, боротьба з насиллям над жінками,
активно розвиваються ґендерні дослідження до ісламської історії й пошуку
в ній моделей ґендерного егалітаризму, а також ствердження
репродуктивних прав жінки в рамках мусульманського світогляду.
Література
Коран. Перевод и комментарии И.Ю.Крачковского. – М., 1990.
Хидоя. Комментарии мусульманського права. Т. І – Ташкент, 1994.
3. Марлиз Саймонз. Світ мусульманської жінки // „The New York
Times” 27.09.2004 р., с.3.
Тетяна Шамсутдинова-Лебедюк. По справедливості жінки мають те ж саме…”
// Людина і світ, вереснь, 2004, с. 53-57.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
